Систематизування основних інституціональних та групових характеристик, що визначають процеси функціонування та розвитку еліт. Виявлення основних історичних передумов формування елітних мереж в структурі радянської партійно-господарської номенклатури.
Аннотация к работе
Харківський національний університет імені В.Н. Структурування елітних мереж в УкраїніВідштовхуючись від сучасних соціологічних концепцій, що розглядають поняття "капітал", його види і форми, здійснена теоретична інтерпретація поняття "еліта" з точки зору обсягу і структури капіталу елітних акторів, згідно з якою еліту певного суспільства складають актори, що володіють таким сукупним капіталом, обсяг і структура якого забезпечує їм домінуюче положення в соціальній ієрархії; Базовим поняттям такого підходу є поняття "елітної мережі" як реальної соціальної мережі, яка являє собою структурований простір неформалізованих взаємодій з приводу влади, що базуються на особистісних безпосередніх контактах, довірі, обміні капіталами і взаємними очікуваннями елітних акторів. Застосування даного підходу до аналізу процесів функціонування та розвитку елітних груп в українському суспільстві дозволило виявити історичні передумови формування елітних мереж у рамках радянської номенклатурної еліти, дослідити роль елітних мереж у процесах елітних трансформацій в Україні, вплив соціального капіталу елітних акторів на формування елітних груп та головні фактори структурування елітних мереж. Данная система включает 1) характеристики персонального состава элит, отражающие атрибутивные свойства представителей элитных групп (социальное происхождение, образование, национальность), а также их ориентации и установки, особенности стиля жизни; 2) структурные характеристики элиты (элитная структура, элитная конфигурация, интеграция, дифференциация), описывающие формальную сторону отношений, которые складываются внутри элитных групп, а также во взаимодейстивях между элитами, субэлитными группами и массами; 3) динамические характеристики элиты (рекрутирование, экскорпорация, циркуляция и воспроизводство элит, элитная трансформация), описывающие процессы элитных изменений. Приложение концепции элитных сетей к изучению политического развития постсоветской Украины позволило выявить исторические предпосылки формирования элитных сетей в рамках советской номенклатурной элиты, исследовать роль социального капитала элитных акторов в процессе трансформации украинского общества в целом, а также в становлении и функционировании современной украинской элиты.При цьому спостерігається багатозначність трактувань і інтерпретацій як самого поняття "еліта", так і основних категорій, які описують різні сторони функціонування і розвитку еліт. Актуальність вивчення елітних мереж в українському суспільстві обумовлена зростанням ролі неформальних мережевих відносин і мережевого капіталу в періоди глибоких інституціональних змін, що характеризуються зламом формалізованих структур, порушенням систем очікування і зростанням невизначеності взаємодій, які склалися в рамках цих структур. Поняття "еліта" безпосередньо визначається відносинами панування, що складаються в певному суспільстві. Вихідні ідеї теорії еліт беруть свій початок з класичних робіт соціальної філософії Античності, Середньовіччя і Нового часу, зокрема в філософських системах Конфуція, Платона, Аристотеля, Полібія, Цицерона, Н. Так, в Україні даним аспектам вивчення еліт свої роботи присвятили такі дослідники, як Л.У першому розділі "Теоретичні основи дослідження еліт" дана характеристика особливостей підходів щодо дослідження еліт, а також система понять, які описують процеси функціонування і розвитку елітних груп. Острогорського, які у своїй творчості сформулювали основні поняття і принципи елітології, окреслили коло найбільш важливих питань теорії еліт, у тому числі проблеми факторів панування елітних груп, елітних змін, типології і внутрішньої структури еліт. У підрозділі 1.2 “Підходи до визначення поняття “еліта” ми виділяємо аксіологічний і кратологічний підходи до визначення даного поняття і відповідного явища. Крім концептуальних підходів, проаналізовано основні способи операціоналізації поняття "еліта" у соціологічних дослідженнях, серед яких виокремлено: позиційний підхід, у межах якого приналежність чи неприналежність індивіда або групи до еліти визначається відповідно до їхнього місця в офіційній соціально-політичній структурі суспільства; Характеристики персонального складу еліти, що відбивають атрибутивні властивості членів елітних груп, серед яких виокремлюємо характеристики соціально-групової приналежності (як аскриптивні, так і ознаки досягнення), ресурсного потенціалу елітних акторів, їх когнитивно-аксиологічні і поведінкові характеристики, повязані з стилем повсякденного життя і стилем виконання рольових функцій.