Систематизація інституціональних та групових характеристик, що визначають процеси функціонування еліт. Виявлення історичних передумов формування елітних мереж в структурі радянської партійно-господарської номенклатури та тенденцій їх трансформації.
Аннотация к работе
Харківський національний університет імені В.Н. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукНауковий керівник доктор соціологічних наук, професор КУЦЕНКО Ольга Дмитрівна, Харківський національний університет імені В.Н. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор ПОЛТОРАК Володимир Абрамович, Дніпропетровський університет економіки та права, завідувач кафедри соціології, філософії та психології кандидат соціологічних наук ЗОТКІН Андрій Олексійович, Інститут соціології НАН України, молодший науковий співробітник відділу соціальної психології Захист відбудеться 19 лютого 2008 p. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Харківського національного університету імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.При цьому спостерігається багатозначність трактувань і інтерпретацій як самого поняття "еліта", так і основних категорій, які описують різні сторони функціонування і розвитку еліт. Актуальність вивчення елітних мереж в українському суспільстві обумовлена зростанням ролі неформальних мережевих відносин і мережевого капіталу в періоди глибоких інституціональних змін, що характеризуються зламом формалізованих структур, порушенням систем очікування і зростанням невизначеності взаємодій, які склалися в рамках цих структур. Поняття "еліта" безпосередньо визначається відносинами панування, що складаються в певному суспільстві. Вихідні ідеї теорії еліт беруть свій початок з класичних робіт соціальної філософії Античності, Середньовіччя і Нового часу, зокрема в філософських системах Конфуція, Платона, Аристотеля, Полібія, Цицерона, Н. Так, в Україні даним аспектам вивчення еліт свої роботи присвятили такі дослідники, як Л.У першому розділі "Теоретичні основи дослідження еліт" дана характеристика особливостей підходів щодо дослідження еліт, а також система понять, які описують процеси функціонування і розвитку елітних груп. Острогорського, які у своїй творчості сформулювали основні поняття і принципи елітології, окреслили коло найбільш важливих питань теорії еліт, у тому числі проблеми факторів панування елітних груп, елітних змін, типології і внутрішньої структури еліт. У підрозділі 1.2 “Підходи до визначення поняття “еліта” ми виділяємо аксіологічний і кратологічний підходи до визначення даного поняття і відповідного явища. Крім концептуальних підходів, проаналізовано основні способи операціоналізації поняття "еліта" у соціологічних дослідженнях, серед яких виокремлено: позиційний підхід, у межах якого приналежність чи неприналежність індивіда або групи до еліти визначається відповідно до їхнього місця в офіційній соціально-політичній структурі суспільства; Характеристики персонального складу еліти, що відбивають атрибутивні властивості членів елітних груп, серед яких виокремлюємо характеристики соціально-групової приналежності (як аскриптивні, так і ознаки досягнення), ресурсного потенціалу елітних акторів, їх когнитивно-аксиологічні і поведінкові характеристики, повязані з стилем повсякденного життя і стилем виконання рольових функцій.