Композиційна організація текстів народних загадок неблизькоспоріднених мов. Принципи зіставлення форм репрезентації змісту традиційних українських і німецьких енігматичних текстів на внутрішньомовнихрівнях з метою виявлення їх структурних типів.
Аннотация к работе
Структурно-типологічні особливості українських і німецьких народних загадокЗагадка - один із найдавніших і найбільш своєрідних зразків ранньої духовної творчості народу - ніколи не перебувала поза увагою дослідників. У цьому дослідженні, матеріалом якого стала авторська картотека (4294 тексти українських і 3987 текстів німецьких народних загадок), створена шляхом цілеспрямованого пошуку в українських і німецькомовних виданнях (для більш зручного підрахунку та кількісного аналізу за 100% вважаємо 4000 одиниць), актуалізується поняття еквівалентності за таким критерієм, як план вираження (зовнішня форма). Тексти традиційних українських і німецьких народних загадок, образна частина яких за формою представлена розповідним реченням (простим або складним), становлять 89,24% (2945 од.) і 70,39% (2323 од.), тоді як загадки, що не тільки за своєю природою, але й за оформленням є запитаннями, тобто виражені у формі питального речення, у корпусах обох мов становлять відповідно тільки 10,76% (355 од.) і 29,61% (977 од.) по відношенню до загальної кількості (3300 од.). У цих загадках спостерігається протилежна тенденція - перевага надається формі експліцитного запитання, тобто більшість цих загадок мають форму питального речення. Зміст загадок може бути втілений у формі як простих, так і складних (складносурядних або складнопідрядних) речень, при чому в корпусах народних загадок обох мов було виявлено протилежні тенденції синтаксичного оформлення: для українських народних загадок більш характерною є модель простого речення - їхня частка від загальної кількості досліджених текстів становить 60,8% (2433 од.), тоді як 62,2% (2488 од.) німецьких народних загадок мають форму складного (складнопідрядного та складносурядного) речення (див. табл.