Дослідження структурної і семантичної організації щоденникового тексту в сучасній російській мові. Сутність щоденникового тексту як лінгвіністичної категорії, його категоріальний апарат, стилістичний статус. Композиційне оформлення щоденникових текстів.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М.П. Структурно-стилістична та лексико-семантична організація щоденникових текстів Л.М.Роботу виконано на кафедрі російської мови Національного педагогічного університету імені М.П. Іванова Людмила Петрівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Молотаєва Наталія Віталіївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри російської мови; Захист відбудеться 25 червня 2002р. о 14.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Сучасна лінгвістика тексту здійснює такий підхід до обєкту свого дослідження, який забезпечує вирішення проблем логічності тексту, його стилю, психологічної інтерпретації, а також пресупозиції, фонових та енциклопедичних знань як допоміжних факторів його сприйняття. Пропонуючи різні підходи до тексту, вітчизняні та зарубіжні мовознавці Н.Д. Харвег та інші здійснили вагомий внесок у розробку теорії тексту, його категоріального апарату. Не був зясований статус щоденникового тексту у системі функціювання стилів, а також питання структурно-стилістичної та лексико-семантичної організації щоденникового запису як тексту, визначення інтра-та екстралінгвіністичних факторів, різноманітних залежностей та звязків, які впливають на цілісну картину творення щоденникового тексту (далі - ЩТ), оскільки лише у тексті інтегруються системна структурність мови, концепція образу автора, його інтенція. Актуальність дисертаційного дослідження визначається необхідністю зясувати особливості функціювання щоденникового тексту, його структурно-стилістичного статусу, ролі мовної особистості, яка творить текст, опису оформлення ЩТ на різних мовних рівнях з урахуванням періоду написання, композиційно-мовленнєвої форми, авторської оцінки, а також визначення специфічних рис саме щоденникового тексту.Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку умовних скорочень, списку використаної літератури, який становить ______ найменувань та додатку, що становить “Список проаналізованого матеріалу”.Критеріями визначення цілісного тексту як одиниці спілкування є: семантичний, комунікативно-інформативний (в плані структурування тексту для реалізації авторської інтенції), функціонально-стилістичний (з комплексом екстралінгвістичних факторів, які допомагають створювати цілісну і закінчену єдність форми і змісту). Тож інформацію в тексті закладено у розрахунку лише на себе: нестандартно, без надмірних подробиць, лаконічно, економно, з урахуванням пресупозиції, фонових знань, якими автор володіє абсолютно. Залежно від авторської оцінки тексти поділяються на три групи: оповідання з позитивною оцінкою автора, оповідання з негативною оцінкою автора, оповідання з нульовою (нейтральною) оцінкою автора. Толстого в ЩТ полягає у такому підході до неї, щоб вона (оцінка) спрямовано стимулювала необхідну реакцію: виправлення негативних або культивування, розвиток у авторі позитивних рис характеру. Автор широко використовує речення, які мають характер супутніх зауважень і не повязані з текстом тематично (нерідко це описи стану здоровя, справ, які зроблено, або треба зробити: Плохо спал.Толстого, опис і дослідження мовних засобів авторської оцінки, прагматичного аспекту ЩТ та визначення їх специфіки і лінгвістичного статусу, дозволяє зробити такі найважливіші висновки: Щоденникові тексти - це письмова форма розмовного стилю, а також система специфічної мовленнєвої комунікації, всі елементи якої перебувають у ієрархічних відносинах. Структурні особливості ЩТ різних композиційно-мовленнєвих форм, авторських оцінок та періодів написання зумовлені узусом його функції і виявляються в однобічному характері комунікації, яка поєднує адресанта та адресата в одній особі і, як правило, не припускає словесної відповіді, а передбачає лише підсумок, вчинок як реакцію на репліки, зауваження, роздуми (за винятком внутрішніх діалогів автора з самим собою). Толстого з різними авторським оцінками показав, що поряд із нейтральними словами широко вживаються емоційно-оцінні слова, часто розмовного або книжного характеру (особливо у текстах з негативною і позитивною оцінками автора). Толстого показав, що у їх створенні величезну роль відіграє пресупозиція, яка визначає адекватність інтерпретації тексту через те, що автор і одержувач інформації - одна особа, яка повністю володіє фоновими знаннями. ЩТ, поза сумніву,-текст, оскільки має такі структурно-функціональні риси, як цілісність, завершеність, звязність, логічність, комунікактивну направленість, прагматичну настанову, адресатність, оцінність, експресивність, модальність, пресупозицію, фонові знання.
План
Зміст роботи викладено у 10 публікаціях, з них у спеціалізованих наукових виданнях - 7.Основний зміст дисертації