Структурно-словотвірні та семантичні особливості псевдонімів членів Української повстанської армії та учасників Антитерористичної операції: порівняльний аспект - Статья
Функціонування псевдонімів як синкретичних одиниць, їх місце в системі досліджень антропонімікону української мови. Особливості будови, творення та семантики сучасних військових псевдонімів. Принципи зіставлення їх структурно-словотвірних властивостей.
Аннотация к работе
Структурно-словотвірні та семантичні особливості псевдонімів членів Української повстанської армії та учасників Антитерористичної операції: порівняльний аспектМатеріалом дослідження послужили псевдоніми, виокремлені зі списків загиблих учасників АТО упродовж 20142017 років, статей періодичного видання Міністерства оборони України «Народна армія», засобів масової інформації (зокрема, телевізійних новин, статей, інтернет-ресурсів «Цензор.нет», «Депо», «Радіо Свобода»), інтервю з учасниками АТО; історичні джерела. Описовий метод сприяв інтерпретації основних понять, структурний дав змогу типологізувати засоби та способи творення псевдонімних одиниць, а також систематизувати їх структурні моделі, кількісний аналіз застосовано з метою виокремлення псевдонімів, а також для визначення частотності досліджуваних одиниць, зіставний метод використано для різноаспектного порівняння позивних учасників АТО та вояків ОУН-УПА. У першому розділі інтерпретовано поняття «псевдонім» в аспекті зіставлення його з іншими видами фіктонімів (позивними, псевдами, криптонімами, прізвиськами та кличками), виокремлено ознаки псевдонімів військових та окреслено місце цих одиниць у системі антропонімних найменувань, висвітлено причини та мотиви вибору самоназви автором. Тому звернімо увагу на те, як пояснюється термін «антропонім» у мовознавчій літературі: антропонім - будь-яке власне імя людини (або групи людей), у тому числі імя по батькові, прізвище, прізвисько, псевдонім, криптонім (таємне, зашифроване імя), андронім (найменування дружини прізвищем чоловіка), гінеконім (найменування чоловіка прізвищем матері, дружини), патронім (найменування людини від імені чи прізвиська батька або предків) [14, с. Чучка інтерпретує псевдонім як самоназву, яку факультативно використовує особа поряд зі справжнім прізвищем чи іменем з метою приховати своє «Я» або маніфестувати власне життєве кредо [17, с.