Здійснення семантичного, історико-етимологічного і лінгвогеографічного аналізу назв комунікації вантажів в українських говорах Закарпаття. Фіксація апелятивів, що позначають назви перенесення вантажів у межах сучасного гуцульського діалектного простору.
Аннотация к работе
Структурно-семантична й лігвогеографічна характеристика назв комунікації вантажів в українських говорах ЗакарпаттяТаке дослідження комплексного характеру передбачає аналіз тематичних груп назв, залучення свідчень етнографії, історії матеріальної й духовної культури з метою докладного відтворення словника окремих говірок, його системної організації, забезпечення повноти опису семантичної структури кожного елемента в межах лексико-семантичної групи. Назви комунікації вантажів розглядають здебільшого етнографи та мовознавці, описуючи реалії матеріальної культури народу, зокрема знаходимо відомості про назви цієї лексико-семантичної групи в працях М. Лексико-семантична група назв комунікації вантажів функціонує в межах двох мікрогруп: ‘вироби з тканини, ниток’, ‘плетена ємність із лози, гілок’, утворює складну й розгалужену систему та охоплює широке коло предметів. Семему ‘широке грубе полотнище, у якому носять солому, сіно, накошену траву худобі тощо’ реалізують номени веирета, веирина, веиретка (веиртка), веиреич:ина, плахта (плахта), плахтина, плахтинка, ранда, зайда, вілах, пла-таник. Наведемо детальну характеристику назв веирета, верйна, веретка (вертка), веиреич:йна, плахта (плахта), плахтйна, плахтйнт, ранда, зайда, вілах, платанйк, що становлять семему ‘широке грубе полотнище, у якому носять солому, сіно, накошену траву худобі тощо’.