Склад і структурна організація тематичної групи весільних назв як сегмента лексичної системи бойківських говірок. Шляхи формування лексичної системи бойківських говірок, її просторова поведінка в загальноукраїнському й загальнослов’янському контексті.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукСпеціальність 10.02.01 - українська мова Роботу виконано у відділі української мови Інституту українознавства ім.І. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, Хобзей Наталія Василівна, Інститут українознавства ім. Крипякевича НАН України, завідувач відділу української мови Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Гриценко Павло Юхимович, Інститут української мови НАН України, завідувач відділу діалектології кандидат філологічних наук, доцент Гримашевич Галина Іванівна, Житомирський державний університет ім.Усвідомлення можливої незворотної втрати інформації про традиційне весілля стало поштовхом у виборі обєкта дослідження саме в бойківських говірках як одних із найархаїчніших в українській мові. Актуальність дослідження весільної лексики бойківських говірок зумовлена необхідністю зафіксувати номінації денотатів обряду, частина яких за останні десятиріччя переходить до пасивного фонду української мови, системно проаналізувати їх у загальноукраїнському та загальнословянському контекстах. Мета дисертації - дослідити склад і структурну організацію тематичної групи весільних назв як сегмента лексичної системи бойківських говірок, зясувати шляхи її формування, особливості функціонування та просторову поведінку в загальноукраїнському й у загальнословянському контексті, зберегти для історії цей унікальний пласт лексики. Мета передбачає розвязання таких завдань: - зафіксувати назви на позначення реалій весільного обряду в бойківських говірках, змоделювати структурну організацію тематичної групи та визначити її специфіку; Зібраний і проаналізований у роботі діалектний матеріал має самодостатню наукову цінність, оскільки фіксує живе мовлення бойків, відображає духовну та матеріальну культуру давньої етнічної групи, є важливим внеском у вивчення національного характеру українців.СП назв довесільних етапів диференційовано за місцем проведення обрядодії - ‘нейтральна територія’ (вечор|ниц?і, |заповіт?, мі|н?анки, му|зика та ін.): ‘у нареченої’ (|відвіди, за|л?оти, |запит, о|руд?а, с|ваiба, сва|танки, с|лово та ін.): ‘у нареченого’ (об|зорини); за результативністю обрядодії - ‘позитивний результат домовленості між шлюбними сторонами’ (бра|ти рушни|ки, |дати |кел?ішок во|ди, з|бити вес?і|л?а та ін.): ‘негативний результат домовленості між шлюбними сторонами’ (віт|казувати, при|кітити б|ринзу, с того нич, ше моло|да). Насиченість центрального дня весілля відображають назви, що формують відповідну СМ: гус|ки, доб|ран?іч, заг|раванки, |перша гос|тина, сп|росини, уп|лешчина - ‘вечір напередодні шлюбу’; |з?іл?а |жати, iти на бар|вінок, тан?ц?у|вати на бер|вінку - ‘брати участь у барвінковому обряді’; він|ки (’е), |він?ц?і, |дол?а - ‘вінкоплетини’; корог|ваi вироб|л?ати, мі|сити коро|ваi, коро|ваi уби|рати, корог|ваi са|джети, корог|ваi |чин?ети, пек|ти кара|ваi - ‘виготовляти весільний хліб’; сп|рошувати, хо|дити |поміж ха|ти - ‘запрошувати на весілля’; риехту|вати, ск|ладувати ві|ноiка - ‘одягати наречену до шлюбу’; закла|дати ві|нец (?), к|ласти ко|руну - ‘класти вінок на голову нареченій’. Типовими для бойківських говірок є такі моделі: ‘дія’ > ‘обряд’ (|відвіди, відоз|наван?: а, зави|тан?е, мі|н?анки, об|зори, о|руд?а, сп|росини, с|ходини, чіп|чан?а); ‘діяч’ > ‘обряд’ (бо|йари, д|рушчини, |мат?чини, му|зика, пос|ли, с|вати); ‘атрибут’ > ‘обряд’ (|балец?, він|чан?а, коро|нац?ійа, при|дани); ‘час’ > ‘обряд’ (ве|чер?а, доб|ран?іч); ‘місце’ > ‘обряд’ (б|рама, по|сад), ‘страва’ > ‘обряд’ (|голубп|ц?і, |гусочки, |кава, |каша, ко|лачини, |курка, пиро|ги, |йаiц?а). Ці назви є гіперонімами щодо гіпонімів, які формують опозиції за ДО ‘гості нареченої / нареченого’ (вес?і|л?е моло|дойі: вес?і|л?е моло|дого, моло|дойі |л?уди: моло|дого |л?уди та ін.), ‘вік’ (моло|д?ож: с|тарші), ‘відношення до наречених’ (су|с?іди б|лижчі: су|с?іди |дал?ші), ‘запрошені / незапрошені гості’ (ве|с?іл?н?і: підве|с?іл?н?і) та ін.