Дослідження складних агентивних назв польської мови. Визначення формальної похідності композитів. Семантична характеристика іменників nomina agentis, nomina instrumenti. Ступінь відтворення значення мотивуючої бази в ендо- та екзоцентричних утвореннях.
Аннотация к работе
Національна академія наук України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукДисертацію присвячено питанням семантико-словотвірного аналізу складних агентивних назв польської мови. У роботі використано метод перифразування для реконструкції процесів творення складних іменників nomina agentis sensu stricto i nomina instrumenti. На основі співвіднесення формальної та семантичної похідності доведено, що однакова формальна структура композитів може бути маніфестована різними семантичними моделями не тільки на міжкатегоріальному рівні, але й у межах однієї словотвірної категорії. Принятое в работе аналитическое описание агентивов-композитов направлено на установление их формальной и семантической производности, определение словообразовательных моделей, а также на исследование степени воспроизведения значения мотивирующей базы в семантике эндо-и экзоцентрических образований, выявление дополнительных семантических компонентов в структуре сложных единиц. Словообразовательная структура композитов в каждом деривационном классе представлена словообразовательными моделями, включающими отсылочную и формирующую части.Згідно з теорією номінації, нова назва виникає як результат формальної та семантичної компресії базової синтаксичної конструкції. Актуальним є також уточнення статусу складних номінативних одиниць, що мають загальне словотвірне значення агентивності, а також дослідження семантико-словотвірних особливостей цих одиниць на синтаксичній основі. Основною метою роботи є аналіз складних агентивів польської мови, що передбачає реконструкцію процесів їх творення як дериваційно-номінативних актів, визначення особливостей цих процесів. обєднати композити у деривативні класи на підставі спільних семантико-словотвірних відношень між компонентами, а також між словотвірною основою і формантом, враховуючи при цьому граматичний характер основ складних одиниць; метод перифразування застосовується для встановлення словотвірної структури композитів, для визначення семантико-словотвірних відношень між словотвірною основою та формантом, а також, між мотивуючою базою та композитом;Обєкт нашого дисертаційного дослідження становлять складання або композити. До словотвірної категорії nomina instrumenti входять назви всіх предметів (у широкому розумінні), які служать для виконання певної дії. Хоча у лінгвістичній літературі більше утвердився український термін знаряддя дії, є підстави вважати, що назва засоби дії є прийнятнішою, оскільки поняттєво вона є ширшою у відношенні до терміна знаряддя дії. Для проведення семантико-словотвірної класифікації складні іменники nomina agentis та nomina instrumenti групуються нами, передусім, за типом граматичного звязку між компонентами (сурядним чи підрядним). У другому розділі “Структурно-семантична характеристика складних іменників nomina agentis” визначається формальна похідність складних назв виконавців дії та здійснюється їх семантико-словотвірна класифікація.