Моделі складних елементарних і неелементарних конструкцій у віршовому мовленні. Особливості формально-синтаксичної будови складних конструкцій поетичного мовлення. Синтаксичні засоби творення експресії. Стилістичні функції різних типів складного речення.
Аннотация к работе
Волинський національний університет імені Лесі Українки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукНауковий керівник - доктор філологічних наук, професор Шульжук Каленик Федорович, Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри української мови. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Ожоган Василь Михайлович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри української мови; Захист відбудеться 11 вересня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 32.051.02 у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (43000, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Волинського національного університету імені Лесі Українки за адресою: 43000, м.Сучасні лінгвісти визнають складне речення окремим обєктом синтаксису, хоч у І половині ХХ століття у словянському мовознавстві це питання належало до дискусійних. Тривалий час складне речення вважали поєднанням простих. Такий підхід до його розуміння відбивали терміни „складне ціле”, „сполучення речень” тощо, а визначення синтаксису як науки вказувало на різні обєкти вивчення, серед яких називали й речення загалом. Думку про інтонаційну та смислову цілісність складного речення, про взаємозалежність його частин (компонентів) обстоювали В. О. Актуальність теми дисертації мотивована потребою встановити структурно-семантичні особливості складного речення в поетичному мовленні, необхідністю окреслити місце складного речення в системі стилістично-виражальних засобів мови.У першому розділі „Проблеми дослідження складного речення в поетичному мовленні” здійснено огляд наукової літератури з проблем аналізу складного речення та віршового мовлення, визначено основні теоретичні та практичні засади у вивченні складних конструкцій поетичного мовлення. Нерідко згортання певних компонентів складного речення призводить до утворення на базі двох (або більше) елементарних компонентів простих елементарних із формального боку, але неелементарних із погляду семантики речень. У другому розділі „Структурно-семантична будова складного речення в поетичному мовленні” встановлено типи складних елементарних і неелементарних конструкцій в українській поезії, центральні/периферійні щодо вживання моделі, проаналізовано їх структурні й семантичні особливості, зокрема визначено порядок розміщення частин і компонентів складних конструкцій у віршовому мовленні, виявлено специфіку основних засобів звязку, зясовано кількісні характеристики СБР у поезії та виявлено особливості їх поділу на рівні членування, охарактеризовано семантико-синтаксичні відношення між частинами й компонентами складного речення, обґрунтовано їх ієрархічний/неієрархічний характер, проаналізовано синтаксичні способи актуалізації семантики в складному реченні поетичного мовлення. віршовий мовлення синтаксичний речення Закономірно, що серед складних конструкцій у поетичному мовленні переважають складні елементарні (64,6%), з-поміж них найбільш продуктивні складнопідрядні речення (44%), напр.: Коли розступаються гони - то ти через прірву ступай (В. Помітне місце в системі СБР поетичного мовлення посідають безсполучникові речення (12,5%), на периферії щодо вживання, як і в сучасній літературній мові, перебувають складносурядні неелементарні одиниці (лише 4,4% серед багатокомпонентних конструкцій).Специфіка синтаксичної будови у віршовому жанрі полягає у взаємодії структурно-семантичної організації речення з жанровою специфікою, тобто віршова строфа, з одного боку, пристосовує складне речення до вимог, зумовлених своєю структурою, а з іншого - використовує можливості складного речення для реалізації естетичної функції. Конструкції з однорідною супідрядністю в силу своєї симетричної будови актуальні для організації віршової строфи, що й підтверджено частотністю їх уживання в поетичному мовленні (36% серед складнопідрядних неелементарних речень). Формально-синтаксична будова складних речень у поетичному мовленні має специфіку в різних аспектах, а саме: на рівні порядку розміщення частин і компонентів, у використанні засобів звязку, на рівні кількісних характеристик багатокомпонентних конструкцій, їх обсягу та глибини структури тощо. Однак, якщо в прозовому мовленні гнучкість структури складного біпредикатного та поліпредикативного речення визначають здебільшого семантичні відношення між частинами й компонентами, то особливістю складного речення у вірші є вплив жанрової специфіки на транспозиційні можливості компонентів конструкцій.