Функціонально-стилістичні можливості неповних речень у монологічному тексті. Природа неповного речення у семантичному та формально-синтаксичному аспектах. Основи організації мовної семантики в конструкціях з опущеними одним чи кількома членами речення.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВАРобота виконана на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти України. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор ПЛЮЩ Марія Яківна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, професор кафедри української мови. Офіційні опоненти: - доктор філологічних наук, професор ІВАНИЦЬКА Ніна Лаврентіївна, Вінницький державний педагогічний університет, завідуюча кафедрою української мови; Захист відбудеться “22” лютого 2000 р. о 16-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01030, м.Орієнтація досліджень на комунікативну діяльність, основне завдання якої полягає у передачі певної інформації з метою повідомлення чи впливу на співрозмовників, сприяє перенесенню акценту з формального аналізу конструкцій на моделювання мовних актів з метою вивчення закономірностей розуміння повідомлення адресатом. Зокрема це стосується дискусійного питання про неповноту речення, що є наслідком інтеграції вербальних та невербальних засобів вираження при формуванні змісту повідомлення в умовах реальної комунікативної діяльності. Вагомий внесок у розробку питань, що повязані із зясуванням ознак неповноти речення, зробили такі мовознавці, як О.М.Пєшковський, В.В.Бабайцева, Д.Х.Баранник, П.С.Дудик, А.П.Грищенко, Н.Л.Іваницька та інші вчені. Як лінгвістичний обєкт неповні речення постають перед дослідниками у вигляді багатоаспектного явища, основні характеристики якого по-різному трактуються мовознавцями. Існують різні погляди щодо найменування обєкта дослідження та його класифікації, не встановлено функціональних особливостей неповних структур.У першому розділі - “Комунікативний, семантичний і формально-синтаксичний аспекти неповноти речення” - характеризуються основні етапи розвитку наукової думки з проблеми синтаксичної неповноти речення, подається огляд наукової літератури за темою дисертації, обґрунтовується вибір напрямків дослідження. Таке опущення можливе за умови, коли адресант спрямовує адресанта на уточнення можливості (реальності/ірреальності) виконання дії, факту існування стороннього субєкта, наприклад: - А Десна не висохне, тату? У репліках - відповідях може опускатись і прямий, рідше непрямий додаток, виражений іменником в орудному відмінку, який входить у дієслівне словосполучення як детермінант: опущення цих компонентів спостерігається у діалогах, спрямованих на уточнення факту виконання дії: Самовар вам наставити? Однак, враховуючи факт спільного розгортання теми повідомлення, адресат не обмежує свою репліку морфологічними показниками, які виражають поняття, відомі з попередньої репліки, внаслідок чого репліка - продовження реалізується, як правило, неповним реченням. Додаток не вербалізується за умови, коли адресант спонукає співрозмовника спрямувати певну дію на особу чи предмет, а адресат виражає дозвіл або згоду на виконання такої дії, чи переадресовує її адресантові: - А мені, браття, дайте різну кузнь.