Взаємозв’язок між розвитком захворювань пародонта і станом кісткової системи опорного скелета у жінок в пре- та постменопаузальний періоди. Профілактично-лікувальні заходи при захворюваннях пародонта для жінок в пре- та постменопаузальний періоди.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ПАРОДОНТА І ОПОРНОГО СКЕЛЕТА У ЖІНОК В ПРЕ-ТА ПОСТМЕНОПАУЗІ ТА ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ ЇХ ПОРУШЕНЬШупика МОЗ України та у відділі клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату інституту геронтології АМН України. Наукові керівники: доктор медичних наук, професор Вишняк Галина Микитівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра стоматології, професор доктор медичних наук, професор Поворознюк Владислав Володимирович, Інститут геронтології АМН України, відділ клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату, завідувач О.О.Богомольця, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач доктор медичних наук, професор Помойницький Віктор Григорович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра ортопедичної стоматології, завідувач Захист дисертації відбудеться 21.02.2002року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.05 при Національному медичному університеті ім.Існують протиріччя щодо даних про стан тканин пародонта, розвиток та перебіг генералізованих захворювань пародонта у жінок при фізіологічному зниженні продукції статевих гормонів та змінах в структурно-функціональному стані кісткової системи в пери-та постменопаузальний періоди. Вивчення особливостей розвитку та перебігу генералізованих захворювань пародонта, зокрема генералізованого пародонтиту, у жінок в пре-та постменопаузальний періоди дозволяє розробити певні критерії для прогнозування, профілактики та лікування залежно від стану кісткової системи та тривалості постменопаузального періоду. Підвищити ефективність профілактики та лікування генералізованого пародонтиту у жінок в пре-та постменопаузальний періоди на підставі визначення особливостей структурно-функціонального стану тканин пародонта та кісткової тканини опорного скелета. Визначити взаємозвязок між розвитком захворювань пародонта і станом кісткової системи опорного скелета у жінок в пре-та постменопаузальний періоди. Провести порівняльний аналіз стану тканин пародонта у жінок репродуктивного віку, в пре-та постменопаузальний періоди - залежно від структурно-функціонального стану кісткової системи.Обстежено 215 жінок віком від 20 до 70 років, яких було розподілено залежно від наявності менструальної функції та тривалості постменопаузального періоду на такі групи. IV та V групи складають жінки в пізній постменопаузі. Кожна група розподілялась на дві підгрупи залежно від структурно-функціонального стану кісткової тканини (КТ) опорного скелета за даними ультразвукової денситометрії: 1 підгрупа - жінки з нормальною KT (індекс міцності (ІМ) кісткової тканини більше 89%), підгрупа 2 - жінки з діагностованою остеопенією та остеопорозом (ІМ менше або дорівнює 89%). В рисунках та таблицях, представлених в авторефераті: І група - жінки репродуктивного віку; ІІ група - жінки в перименопаузальному періоді; ІІІ група - жінки в ранньому постменопаузальному періоді; IV група - жінки в пізньому постменопаузальному періоді від 5 до 10 років; V група - жінки в пізньому постменопаузальному періоді більше 10 років. Проведене клінічне обстеження тканин пародонта виявило погіршення всіх показників, які характеризують стан тканин пародонта у жінок з віком та збільшенням тривалості постменопаузального періоду.Генералізовані захворювання пародонта, зокрема генералізований пародонтит, відносяться до найбільш поширеної патології у жінок пре-та постменопаузального періодів, що робить актуальним підвищення ефективності їх профілактики та лікування. Зміни структурно-функціонального стану тканин пародонта, які спостерігаються на фоні погіршення якості кісткової тканини опорного скелета у жінок з різною тривалістю постменопаузального періоду, потребують корекції із застосуванням остеопротекторних засобів. Для жінок перименопаузального періоду характерним є значне погіршення показників, які характеризують активність запальних і дистрофічних процесів в пародонті. Так, глибина пародонтальної кишені становить 1,41±0,3 мм в перименопаузальному періоді порівняно з 0,35±0,07 мм у жінок репродуктивного віку, показник зниження дентального прикріплення відповідно 1,63±0,3 мм порівняно з 0,3±0,07 мм у жінок репродуктивного віку. Ці зміни в пародонті спостерігаються на фоні різкого зниження рівня естрогенів та збільшення гонадотропних гормонів, які обумовлюють прискорення резорбції кісткової тканини, про що свідчить також різке зростання показника рівня гідроксипроліну в перименопаузальному періоді.