Структурно-функціональний стан міокарда лівого шлуночка серця та можливості його корекції лозартаном і небівололом у хворих на стенокардію напруги у поєднанні з гіпертонічною хворобою - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВУУЯ УКРАЇНИ дніпропетровська державна медична академія Структурно-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН МІОКАРДА ЛІВОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ та можливості його корекції лозартаном і небівололом У хворих на стенокардію напруги у поєднанні з гіпертонічною хворобоюДисертацію присвячено вивченню структурно-функціонального стану міокарда лівого шлуночка серця у хворих на стенокардію напруги в поєднанні з гіпертонічною хворобою та можливості його корекції в процесі комплексного лікування лозартаном і небівололом, розробці медикаментозних рішень. Подано характеристику особливостей центрального кровообігу, вивчення структурно-функціонального стану міокарда лівого шлуночка серця та варіантів його ремоделювання у хворих на стенокардію напруги ІІ - ІІІ функціональних класів в поєднанні з гіпертонічною хворобою. Доведено, що в генезі зрушень систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на стенокардію напруги провідну роль відігравав фактор гіпертензії, який призводив до виражених структурних змін та порушення метаболізму міокарда. Встановлено, що небіволол та лозартан є одними з оптимальних антигіпертензивних, антиангінальних лікарських препаратів для комплексного лікування хворих на стенокардію напруги ІІ - ІІІ функціональних класів в поєднанні з гіпертонічною хворобою, що дало змогу запропонувати диференційований підхід до лікування хворих на стенокардію напруги в поєднанні з гіпертонічною хворобою та розробити оптимальні схеми застосування небівололу, лозартану. Проведенные исследования включали обследование 230 больных стенокардией напряжения, из которых у 111 больных была диагностирована стенокардия напряжения ІІ функционального класса (ФК) и у 119 - стенокардия напряжения ІІІ ФК.Нові методи лікування базуються на сучасних уявленнях про механізми розвитку стенокардії напруги та роль, яку в цих процесах відіграє ГХ, що асоціюється зі складною картиною структурних змін серцево-судинної системи (гіпертрофія ЛШ, геометрична перебудова, порушення діастолічної функції), а також із порушенням балансу в системі так званої пресорної ланки гуморальних і судинних факторів (катехоламінів, реніну, альдостерону, фактора Вілебранда) (С.Н. Мета дослідження: поліпшити ефективність лікування хворих на стенокардію напруги ІІ і ІІІ функціональних класів (ФК) в поєднанні з гіпертонічною хворобою шляхом використання небівололу та лозартану на основі вивчення структурно-функціональних змін міокарда лівого шлуночка серця, нейрогуморальних факторів. Задачі дослідження: Вивчити особливості системної гемодинаміки, структурно-функціонального стану міокарду та нейрогуморальних факторів у хворих на стабільну стенокардію напруги ІІ та ІІІ ФК в поєднанні з ГХ в залежності від ступеня підвищення артеріального тиску. Зясувати ефективність застосування лозартану та небівололу з метою корекції дисбалансу системної гемодинаміки і функціонального стану міокарду у хворих на стенокардію напруги ІІ та ІІІ ФК в поєднанні з ГХ І та ІІ ступенів. Встановлено, що у хворих на стенокардію напруги в поєднанні з ГХ І ступеня небіволол, впливаючи переважно на денні значення "навантаження тиском" та варіабельність артеріального тиску (АТ) і переважно покращуючи діастолічну функцію ЛШ, має більш виражений денний антиангінальний ефект, а лозартан у хворих на стенокардію напруги в поєднанні з ГХ І ступеня знижує денні і нічні індекси часу гіпертензії, відновлює добовий ритм АТ та покращує переважно систолічну функцію ЛШ, має антиіангінальний ефект на протязі доби.Обстежено 230 хворих на стенокардію напруги, з яких у 111 хворих була діагностована стенокардія напруги ІІ ФК і у 119 - стенокардія напруги ІІІ ФК. В групі хворих на стенокардію напруги ІІІ ФК ГХ І ступеня була діагностована у 39 хворих, ГХ ІІ ступеня-у 49 і у 31 хворого АТ був в межах нормальних показників (контрольна група). Згідно до мети та задач дослідження, комплексне лікування з використанням небівололу було проведено у 30 хворих з стенокардією напруги ІІ і у 31 - ІІІ ФК в поєднанні з ГХ І ступеня, а комплексне лікування з використанням лозартану - у 31 хворого з стенокардією напруги ІІ і 32 - з стенокардією напруги ІІІ ФК в поєднанні з ГХ ІІ ступеня. Водночас з метою контролю було проведено лікування хворих на стенокардію напруги ІІ (15 пацієнтів) та ІІІ ФК (16 хворих) в поєднанні з ГХ І ступеня, яким в комплекс лікування включався атенолол (у перших - в добовій дозі 75 мг; у других - в добовій дозі 100 мг) та 16 пацієнтів з стенокадією напруги ІІ і 17 хворих з стенокардією напруги ІІІ ФК в поєднанні з ГХ ІІ ступеня, яким в комплекс лікування включався периндоприл: в першій групі - в добовій дозі 4 мг; в другій - в добовій дозі 8 мг.

2. Основний зміст роботи