Структурно-функціональна соціологія Т. Парсонса - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ПЕТРА МОГИЛИ ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ Перевірила кандидат соціологічних наукТому дослідники XX ст. часто навіть не усвідомлено ставили за мету своїх наукових концепцій не просто практичне дослідження тих чи інших соціальних подій, явищ чи процесів, а й обовязкове теоретичне осмислення їх. Усі концептуальні напрямки сучасної соціологічної науки можна розділити на дві умовні категорії - ті, що досліджують суспільство як цілісну систему, його складові в їх загальному взаємозвязку, а також ті, що досліджують окремі соціальні підсистеми. Дана тема актуальна тому, що структурно-функціональний аналіз пройшов складний процес становлення і зараз відіграє важливу роль у науковому пізнанні суспільного життя. Суспільство в соціології розглядається як певна історична, інтегративна та системна цілісність, яка складається з різних підсистем, способів взаємодії та форм обєднання людей. За допомогою структурно-функціонального аналізу можна глибше аналізувати наслідки різних соціальних явищ, що належать до різних сфер суспільного життя, визначити причину економічної кризи та виявити поведінку суспільства, досліджуючи окремі спільноти та соціальні групи.Поняття функції має при цьому два значення: - службова роль ("призначення") одного з елементів соціальної системи стосовно іншому або до системи в цілому (наприклад, функції держави, права, мистецтва, утворення й т.д.); залежність у рамках даної системи, при якій зміни в одній частині виявляються похідними (функцією) від змін в іншій її частині (наприклад, зміни в співвідношенні міського й сільського населення як функція індустріалізації; підвищення задоволеності роботою як функція змістовності праці й т.д.). Функціональний підхід, функціоналізм - один з найбільш розвинених і детально (від метатеорії до емпіричних досліджень) розроблених підходів у соціогуманітарному пізнанні, що задає принципи дослідження соціокультурних явищ і процесів (на рівнях суспільства, соціуму й культури, особистості, будь-якого соціального "обєкта" - групи, спільності, інституту, організації) як системно-системно-організованої структурної цілісності, у якій кожен елемент має певне функціональне значення (функцію усередині цієї цілісності). У соціології структурний підхід акцентує аспект соціальної структури (цілісність взаємозалежних елементів, процеси відтворення), а функціональний - аспект соціальної організації (принципи співвіднесення й функціонування елементів) соціуму, суспільства як системи в цілому [10, c.167]. Парсонс та інші дослідники намагалися не тільки виробити правила функціонування будь - якої системи, а й визначити сукупність необхідних умов або «функціональних передумов» для всіх соціальних систем.Парсонса до соціологічного теоретизування яскраво виявилася уже в перших його працях. У 30-ті роки, коли в американській соціології панував емпіризм, Т. Парсонс стверджував, що соціологія як наука найбільше потребує теорії, емпіричні факти, не підтверджені теорією, не можуть пояснити складних соціальних явищ. Разом з тим теорія не виникає сама собою з процесу накопичення емпіричних даних, останні в певному розумінні самі є похідними теорії. Соціологія у своєму розвитку повинна приводити до теорії, але вона має і починати з неї [9, c.Волюнтаризм дії означає передусім субєктивний процес прийняття рішень, що, звичайно, може зазнавати тиску цінностей і норм (нормативний аспект), а також умов та ситуації (ситуаційний аспект). Будь-яка дія є, очевидно, поведінкою, проте не будь-яка поведінка є дією. Щоб вести мову про дію, мало фіксувати реакцію організму на середовище, оскільки соціолога цікавить передусім звязок не організму і середовища, а особи ("актора") і ситуації [5, c. Той, хто здійснює дію, повинен, по-перше, володіти певним знанням як про умови, в яких він намагатиметься реалізувати свою мету, так і про предмети, з якими матиме справу в ході цієї реалізації, а по-друге, відчувати потребу в досягненні поставленої мети і в емоційній реакції на неї; він повинен, зрештою, мати критерій оцінки мети і засобів, які слугують для її досягнення, з тим щоб здійснювати вибір, необхідний для правильного витрачання енергії. Парсонсом, з таких елементів: "актора" (дійової особи); мети, яку він намагається реалізувати; засобів, якими "актор" володіє, прагнучи досягти мети; ситуаційних умов, з якими "актор" стикається в процесі дії, наприклад з різноманітними зовнішніми екологічними факторами або з власною біологічною природою і спадковістю; нормативних принципів відбору, котрими "актор" керується, вибираючи мету і відбираючи засоби, придатні для її досягнення [9, c.Парсонсом, є системою відносин між "акторами", яка ґрунтується на певних взірцях, що проявляються у взаємозалежних ролях. Із соціальною системою дослідник має справу тоді, коли йдеться про певну диференціацію соціальних ролей та позицій, прав і обовязків, що супроводжують їх, а також про ная

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика структурного функціоналізму

1.1 Поняття структурно-функціонального аналізу

1.2 Структурно-функціональний аналіз теорії суспільства

2. Характеристика структурно-функціоналістських ідей Т. Парсонса

2.1 Теорія дії

2.2 Концепція соціальної системи

2.3 Соціальні зміни

Висновки

Список використаних джерел