Аналіз фенотипічної структури чорноморської мідії на основі відмінностей у забарвленні зовнішнього призматичного шару мушлі. Просторові і тимчасові варіації розмірно-вікової структури поселень молюска, рівні щорічного поповнення поселень молоддю.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОПУЛЯЦІЇ МІДІЙ MYTILUS GALLOPROVINCIALIS ЧОРНОГО МОРЯРобота виконана в Одеській філії Інституту біології південних морів ім. Науковий консультант: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Золотарьов Валентин Миколайович, Одеська філія Інституту біології південних морів ім. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Золотницький Олександр Петрович, Керченський державний морський технологічний університет, завідувач кафедри водних біоресурсів і марикультури доктор біологічних наук, професор Стадниченко Агнеса Полікарпівна, Житомирський державний педагогічний університет ім. Івана Франка, завідувач кафедри зоології доктор біологічних наук Аністратенко Віталій Вячеславович, Інститут зоології ім. Захист відбудеться ____17 грудня_______________2009 р. о __12__ 00 г на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 50.214.01 при Інституті біології південних морів ім.Робота виконана у відділі популяційний екології безхребетних ОФ ІНБПМ НАНУ в рамках науково-дослідних програм Національної академії наук України: “Разработка критериев выбора объектов культивирования и мест размещения марихозяйств”, № ГР 01.85.001.2030 (1985-1988 рр.); “Изучение биологии Черного моря в условиях антропогенного воздействия с целью совершенствования технологий воспроизводства, охраны и рационального использования его ресурсов (1986-1990 рр.), “Вивчення закономірностей функціонування екосистем північно-західної частини Чорного моря на різних рівнях її структури з метою розробки наукових основ охорони і раціонального використання її ресурсів” (1991-1995 рр.); “Вивчити основи формування і мінливості екосистем прибережних морських вод України для управління біологічною різноманітністю і біологічною продукцією в умовах антропогенної дії”, № ДР 0201U001251 (1996-2000 рр.); “Основи формування біологічного різноманіття прибережних морських і приморських водних екосистем”, № ДР 0101U000163 (2001-2005 рр.); “Структурно-функціональна мінливість популяцій морських безхребетних в умовах антропогенних дій”, № ДР 0106U007935 (2006-2008 рр.). Мета роботи полягає у виявленні структурної і функціональної організації популяції мідії Mytilus galloprovincialis Чорного моря, закономірностей просторових і тимчасових змін параметрів популяції, впливу чинників середовища на структурні і функціональні характеристики чорноморських мідій. Виявити морфологічну структуру донних поселень молюска, визначивши частоту і характер розподілу мідій різних морфологічних типів, їх відмінності в адаптації до чинників середовища. Провести аналіз фенотипічної структури чорноморської мідії на основі відмінностей у забарвленні зовнішнього призматичного шару мушлі, виявити частоту різних фенотипів, особливості їх розподілу в просторі й у часі, відмінності в адаптації до чинників середовища. Виявити показники чисельності і біомаси популяції мідій північно-західної частини Чорного моря, особливості їх змін в просторі і в часі, оцінити вплив антропогенних чинників на ці характеристики.У дисертації вперше обґрунтована концептуальна модель антропогенних впливів на структуру і функціонування популяції мідій Чорного моря в сучасних екологічних умовах, яка забезпечує можливість одержання і аналізу характеристик стану поселень молюсків, закономірностей їх змін у звязку з різними умовами середовища. Кількість edulis-подібних особин, як і мідій M. edulis в гібридних популяціях з M. galloprovincialis, зростає при збільшенні глибини їх проживання. За рівнем плодючості мідії північно-західного шельфу Чорного моря найбільш близькі до молюсків з прибережних вод Криму, відрізняючись нижчою плодючістю від мідій Керченської протоки. Частоти фенотипів мідій північно-західного шельфу Чорного моря, що виділяються за забарвленням зовнішнього призматичного шару їх мушель, відповідають очікуваним за співвідношенням Харді-Вайнберга лише епізодично, проявляючи, як правило, дефіцит гетерозигот. Частоти фенотипів і дефіцит гетерозигот у популяції мідії північно-західної частини Чорного моря в 1985-2006 рр. залишаються стабільними, що свідчить про наявність збалансованого поліморфізму у мідій цього регіону.