Структурно-функціональна організація політенних хромосом Drosophila Melanogaster meig. у звязку з ефектом гетерозису, ізогенізацією та впливом щільності культури - Автореферат
Прояв адаптивно важливих ознак дрозофіли та експресивності ознаки Bar залежно від генотипу і щільності культури. Розходження за ступенем політенії й активністю пуфіювання гігантських хромосом. Вплив ізогенізації на ступінь політенії і пуфову активність.
Аннотация к работе
Структурно-функціональна організація політенних хромосом Drosophila Melanogaster meig. у зв?язку з ефектом гетерозису, ізогенізацією та впливом щільності культуриУ звязку з означеним значний науковий інтерес представляє дослідження особливостей структури та функціональної активності політенних хромосом слинних залоз, зокрема пуфової активності, ступеня політенії, гомологічної й негомологичної конюгації гігантських хромосом, у інбредних ліній і гібридів дрозофіли в умовах різної щільності культури та при ізогенізації хромосом. Метою роботи було дослідження структурно-функціональних особливостей хромосом і прояву адаптивно важливих ознак у D. melanogaster у звязку з ефектом гетерозису, ізогенізацією і щільністю культури. Вперше встановлено зниження ендореплікативної й пуфової активності політенних хромосом у інбредних ліній і гібридів F1 дрозофіли за умов перенаселення культури. У роботі також використовували неселектовану аутбредну мутантну лінію Bar (B) (локалізація мутації 1 - 57.0; дуплікація; гомозиготи життєздатні; мутація фенотипово проявляється у редукції очей до вузької вертикальної смуги з кількістю фасеток біля 90 у самців і 70 у самок), линію BARC-S, отриману шляхом насичувальних схрещувань мух лінії Bar з мухами лінії Canton-S (C-S), а також лінію ISOII; ISOIII BARC-S, ізогенну за хромосомами 2 і 3. Активність пуфів онтогенезу досліджували в локусах 2EF (хромосома Х), 21F, 22C, 23E (хромосома 2L), 50CD (хромосома 2R), 63F, 71CE, 72CD (хромосома 3L), 82EF, 83E, 93D (хромосома 3R) на хромосомах з однаковим ступенем політенії (1024С).У дисертації, відповідно до поставленої мети та задач, наведено нові дані щодо хромосомних механізмів впливу щільності культури, ізогенізації хромосом, диференційної стійкості генотипів та ефекту гетерозису у плодової мушки Drosophila melanogaster Meig. Відмінності за активністю пуфіювання, ступенем політенії, гомологічною і негомологічною конюгацією гігантських хромосом у інбредних ліній і гетерозисних гібридів свідчать про те, що прояви гетерозису торкаються різних рівнів регуляції функцій генетичного апарату клітини. Виявлено істотний вплив щільності культури на прояв кількісних ознак у дрозофіли: за умов личинкового перенаселення знижується вихід імаго (на 59,88 - 80,65%), маса тіла імаго (на 12,24 - 22,22%), теплостійкість імаго (на 11,91 - 29,74%), яйцепродукція (на 14,88%) та експресивність ознаки Bar (на 46,77%). Міжлінійні гібриди F1 в умовах різної щільності культури виявляють значний гетерозисный ефект за показниками виходу імаго (18,52 - 69,41%), теплостійкості імаго (4,27 - 35,62%) і яйцепродукції (36,42 - 90,57%). Встановлено позитивну кореляцію показника СПХ із виходом імаго (r = 0,74 - 0,75), масою тіла імаго (r = 0,71 - 0,73), теплостійкістю особин (r = 0,71) і негативну кореляцію між СПХ і частотою пізніх домінантних летальних мутацій (r = - 0,82).