Оцінка клінічних проявів лакунарних інфарктів головного мозку залежно від їх локалізації та факторів ризику. Проведення нейровізуалізаційних та гемодинамічних зіставлень для виявлення дійсної частоти "лакунарних синдромів" і прогнозу виникнення інсульту.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукДубенко Ольга Євгеніївна, доктор медичних наук, професор, Харківська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри невропатології та нейрохірургії. Офіційні опоненти: Волошина Наталія Петрівна, доктор медичних наук, професор Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, керівник відділу нейроінфекцій та розсіяного склерозу; Боброва Валентина Іванівна, доктор медичних наук, професор, Національна медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри медицини невідкладних станів. Захист дисертації відбудеться "27 "квітня 2007р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.566.01 при Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту неврології, психіатрії і наркології АМН України (м.Смертність від судинних захворювань головного мозку в Україні посідає перше місце в структурі смертності від захворювань системи кровообігу [Міщенко Т.С., 2005]. Задачі дослідження: Виявити варіанти клінічного перебігу лакунарних інфарктів головного мозку залежно від їх локалізації та факторів ризику. Оцінити особливості локалізації лакунарних інфарктів головного мозку та інші магнітно-резонансно-томографічні зміни залежно від переважання різних факторів ризику виникнення інсульту. Оцінити стан магістральних артерій голови та церебральної гемодинаміки методом ультразвукової допплерографії у хворих із лакунарними інфарктами головного мозку. Виявити фактори, які впливають на тяжкість клінічних проявів та варіанти перебігу лакунарних інфарктів головного мозку.У 29 (25,2 %) хворих вогнищева неврологічна симптоматика регресувала протягом однієї доби і була діагностована транзиторна ішемічна атака (ТІА), у 86 (74,8 %) хворих було діагностовано ішемічний інсульт. Залежно від стану магістральних артерій голови серед обстежених хворих було виділено дві групи: перша група - 44 (63,8 %) хворих, із ураженням дрібних перфоруючих артерій головного мозку, у яких при наявності АГ не виявлялось атеросклеротичного ураження магістральних судин, друга група - 25 (36,2 %) хворих з поєднаними ураженнями дрібних перфоруючих і великих артерій головного мозку, у яких були виявлені ознаки атеросклеротичного стенозуючого ураження магістральних судин голови. Аналіз локалізації ЛІ в різних структурах мозку показав, що найбільш часто уражалися глибокі відділи білої речовини лобної частки - у 77,4 % хворих, тімяної частки - у 35,6 % хворих. ЛІ в ділянці внутрішньої капсули спостерігалися у 14 (12,2 %) хворих, із них переважали вогнища в ділянці заднього стегна - у 11 хворих. Розвиток вогнищевих неврологічних симптомів у всіх хворих характеризувався гострим початком, однак у 24,8 % хворих на ішемічний інсульт спостерігалось поступове зростання вираженості симптомів протягом декількох годин або їх флуктуація.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні особливостей перебігу ЛІ головного мозку залежно від їх локалізації та факторів ризику, та удосконаленні профілактичних заходів. Клінічний перебіг за типом ішемічного інсульту спостерігався у 74,8 % хворих, у 25,2 % хворих - за типом ТІА. Ішемічний інсульт переважно виявлявся у хворих із АГ важкого ступеня та у хворих із АГ в поєднанні з цукровим діабетом. Типові лакунарні синдроми виявлені тільки у 61,6 % хворих з ішемічним інсультом і ЛІ мозку, найбільш частими з яких були синдроми чисто рухового (26,7 %) та сенсомоторного (24,4 %) інсультів. У 36,2 % хворих виявлені атеросклеротичні стенозуючі ураження сонних артерій, із них у 14,5 % хворих стеноз перевищував 50 %.