Структурно-функціональна характеристика кардіогенних інсультів, їх діагностика, лікування, прогноз - Автореферат

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ Структурно-функціональна характеристика кардіогенних інсультів, їх діагностика, лікування, прогнозЗаслужений діяч науки України, Лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор Волошин Петро Власович, Інститут неврології, психіатрії і наркології АМН України, директор, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри неврології і нейрохірургії. Офіційні опоненти доктор медичних наук, професор Деменко Василь Дмитрович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри невропатології і дитячої неврології доктор медичних наук, професор Білик Василь Данилович, Вінницький державний медичний університет ім. Пирогова, завідувач кафедри нервових хвороб доктор медичних наук, професор Школьник Валерій Маркович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ Україним, завідувач кафедри неврології Захист дисертації відбудеться 26.09.2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.609.01 при Харківській медичній академії післядипломної освіти за адресою: 61176, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти (м.Харків, вул.Захворюваннями серця, які являлись причинними факторами кардіогенного інсульту, були: неклапанна фібриляція передсердь (ФП) - у 151 хворого, ревматичні вади серцевих клапанів - у 69 хворих, інфаркт міокарда (ІМ) - у 70 хворих. Ми вивчали також інсульти при таких захворюваннях серця, як неішемічна гіпертрофічна кардіоміопатія з ФП (у 5 хворих), інші порушення серцевого ритму і провідності (синдром слабкості синусового вузла зі штучним водієм ритму - у 5 хворих, повна атріо-вентрикулярна блокада - у 2 хворих), вроджені вади серця з дефектами перегородок - у 2 хворих, у 1 хворого інсульт розвинувся на фоні розриву аневризми дуги аорти. Так, супутня артеріальна гіпертонія (АГ) спостерігалась у 105 (34,4%) хворих, хронічна недостатність кровообігу (НК) спостерігалась у всіх хворих: НК I - у 26 (8,5%), НК ІІА - у 195 (64%), НК ІІБ - у 79 (25,9%), НК ІІІ - у 5 (1,6%) хворих. На основі комплексного клініко-інструментального дослідження хворих на інсульт, який розвинувся при різних захворюваннях серця, виявлено особливості клінічного розвитку і перебігу кардіогенних інсультів в залежності від ураження серця, характерні топічні варіанти та інші нейровізуалізаційні зміни мозку та вплив на них стану серцевої діяльності. У хворих цієї групи відбувались значні структурні зміни серця, які характеризувались поряд з наявністю клапанної вади, значним збільшенням лівих відділів - ЛП, яке були достовірно більшим, ніж у хворих з неклапанною ФП (р<0,01) і КСР, та навністю таких потенційних джерел кардіогенної емболії, як клапанні вегетації - у 17,4%, кальцифікація мітрального клапану - у 27,9%, тромби в порожнині ЛП - у 8,7% хворих.У хворих з інфарктом міокарда клінічний розвиток і перебіг, а також характер и локалізація інсульту мають особливості в залежності від стадії інфаркта міокарда та часу його розвитку по відношенню до інсульту. Одночасний розвиток инсульту і ІМ і розвиток ІМ після інсульту найчастіше спостерігається при геморагічних інсультах, великих півкульних инфарктах и ішемічних інфарктах підкірково-стовбурової локалізації і характеризується перебігом ІМ без больового синдрому. Геморагічна трансформація инфаркту мозку при кардіогенних інсультах спостерігається у 18,7% хворих, частіше розвивається при великих півкульних інфарктах, погіршує перебіг і прогноз інсульту і не завжди повязана з призначенням антикоагулянтів. У хворих на кардіогенний інсульт спостерігаються порушення обміну електролітів і мікроелементів, які проявляються підвищенням плазменого рівню кальцію, магнію, міді і цинку. У хворих на кардіогенний інсульт спостерігаються зміни вмісту нейротрансмітерних амінокислот, які характеризуються зниженням рівня глутамінової і аспарагінової амінокислот, а також гліцину і проліну, що супроводжується підвищенням ГАМК.