Структурні перебудови аденогіпофізарних клітин щурів в умовах тривалої нітратної інтоксикації. Гістофізіологічні зміни у щитовидній залозі щурів. Особливості розвитку школярів які перебувають на території з високим вмістом нітратів у питній воді.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наукРобота виконана на кафедрі біологічних основ фізичного виховання та спорту Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського Гордієнко Вадим Максимович, професор кафедри спортивної медицини Національного університету фізичного виховання і спорту України Офіційні опоненти: доктор біологічних наук Квітницька-Рижова Тетяна Юріївна, Науково-дослідний інститут геронтології АМН України, завідувач лабораторії морфології та цитології доктор медичних наук, професор Турчин Іван Семенович, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин МОЗ України, завідувач відділу експериментальної та клінічної трансплантології доктор біологічних наук, професор Стеченко Людмила Олександрівна, професор кафедри гістології, цитології та ембріології Київського національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України Захист відбудеться “07“ червня 2006 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Незадовільний екологічний стан навколишнього середовища південно-західних регіонів України в значній мірі зумовлений поширенням у водоймищах і ґрунті сполук азоту, а саме, нітратів і нітритів, рівень яких часто досягає небезпечних концентрацій (Томілін Ю.А. і співавтори, 2002, Горішна О.В., 2002, Винярська А.В., 2004, Проданчук Н.Г., 2004). Маючи значні пристосувальні механізми, організм людини найчастіше компенсує токсичний вплив нітратів у субтоксичних дозах, однак, якщо рівень цього впливу перевищує можливості біологічних систем організму, розвивається картина отруєння нітратами. Зміни, що відбуваються в організмі під впливом фізичних навантажень описуються в багатьох роботах з фізіології мязової діяльності, спорту, віковій фізіології, але досить невелика кількість робіт присвячена вивченню структурних і функціональних змін у системах гіпофіз-кора надниркових залоз, гіпофіз-щитовидна залоза при тривалій дії на організм нітратів у концентраціях, що співпадають з тими, які мають місце у багатьох районах небезпечних на нітратне забруднення. Метою дослідження стало встановлення структурно-функціональних змін в ендокринних органах - аденогіпофізі, щитовидній і надниркових залозах, у щурів різного віку в умовах нітратної інтоксикації різної тривалості та дії нітратів спільно з фізичним навантаженням, а також визначення стану фізичного розвитку школярів різного віку і статті, які перебувають на території з підвищеним вмістом нітратів у питній воді. Предмет дослідження - структурно-функціональні показники кортикотропів, соматотропів, лактотропів, тиротропів, гонадотропів аденогіпофіза, фолікулярних клітин щитовидної залози, адренокортикоцитів клубочкової, пучкової і сітчастої зон кори надниркових залоз щурів у нормі, в умовах тривалої нітратної інтоксикації та дії нітратів на фоні фізичного навантаження? вагоростові параметри, функціональні характеристики серцево-судинної, дихальної і мязової систем дітей і підлітків, які проживають в умовах підвищеного вмісту нітратів у питній воді.Про морфо-функціональний стан кортикотропів, соматотропів, лактотропів і тиротропів аденогіпофіза інтактних і піддослідних щурів судили за динамікою змін клітинного складу залози, середніх обємів аденогіпофізарних клітин, їх ядер і ядерець, ядерно-цитоплазматичного співвідношення у клітинах, змін кількості і характеру розподілу секреторних гранул у цитоплазмі та хроматину в ядрах, вмісту тиротропного гормону в крові, стану і кількості кровоносних судин та сполучнотканинних септ у різних ділянках аденогіпофіза. У фолікулярних клітинах вимірювали окулярмікрометром їх висоту, діаметр тіл клітин, їх ядер і ядерець. Про функціональну активність щитовидної залози судили за змінами кількості малих, середніх і великих фолікулів, характером збільшення або зменшення висоти фолікулярних клітин, їх обємів, ядер і ядерець, змін ядерно-цитоплазматичного співвідношення у клітинах, кількості і характеру розподілу гранул у цитоплазмі і хроматину в ядрах, вмісту тироксину в периферійній крові, стану кровоносних судин та сполучнотканинних прошарків строми залози. Про функціональний стан надниркових залоз судили за змінами ширини капсули, кори, а також окремих її зон, за кількістю адренокортикоцитів із світлою або темною цитоплазмою у пучковій зоні, за змінами середніх обємів клітин, їх ядер і ядерець в окремих зонах кори та ядерно-цитоплазматичного співвідношення у клітинах, за характером розподілу ліпідного матеріалу в цитоплазмі клітин та хроматину в їх ядрах, за станом кровоносних судин і сполучнотканинних септ у різних ділянках кори наднирників та за вмістом кортизолу в периферійній крові. У клубочковій зоні виявлялось зменшення обємів клітин на 18,3%, їх ядер - на 28,8% і ядерець - на 12,8%, ЯЦС у цих клітинах збільшувалось і становило 1 : 5,5 (у контролі - 1 : 4,8), що показувало про зниження їх функціональної активності.