Особливості будови і формоутворення трубчастих кісток скелета білих щурів в умовах свинцевої інтоксикації. Оцінка проліферативних властивостей остеогенних клітин в зонах остеогенезу при ураженні. Скелетні структури, які здатні до депонування свинцю.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В ДОВГИХ ТРУБЧАСТИХ КІСТКАХ СКЕЛЕТА БІЛИХ ЩУРІВ ПРИ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ СВИНЦЕВОЇ ІНТОКСИКАЦІЇРобота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки та у відділі цитології та гістогенезу Інституту зоології імені І.І. Науковий керівник: Пикалюк Василь Степанович, доктор медичних наук, професор, Волинський державний університет імені Лесі Українки, професор кафедри анатомії і фізіології людини. Офіційні опоненти: Ковтун Михайло Фотійович, доктор біологічних наук, професор, інститут зоології імені І.І. Піскун Раїса Петрівна, доктор біологічних наук, професор, Вінницький державний медичний університет імені М.І. Захист дисертації відбудеться "8" жовтня 1999 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.01 у Тернопільській державній медичній академії ім.Сучасний етап розвитку морфології характеризується прагненням до вивчення структурних особливостей тканин, органів та їх систем як морфологічної основи різних функцій організму (Купріянов В.В., 1993). Доведено, що саме скелет характеризується вираженою пластичністю, йому властива чутлива реакція через обмінні процеси на вплив екзогенних хімічних факторів. На сьогоднішній день вже нагромаджено значний матеріал про вплив деяких зовнішніх факторів різної етіології на морфо-функціональні зміни у кістковій системі (Недоступ М.Ф., 1989; Родіонова Н.В., 1989-1997; Сікора В.З., 1995, 1998; Ковешніков В.Г., 1975-1998; Волошин В.Д., 1995; Ремінецький Б.Я., 1995; Кравців С.І., 1995; Романюк Б.П., 1996; Велещук Я.Т., 1996; Бургарт М.Д., 1996; Флекей П.П., 1997; Шовдра Н.В., 1998; Пикалюк В.С., 1981-1998; Федонюк Я.І., 1979-1998; Піскун Р.П., 1998; Скрябіна О.Н.,1998; Лупир А.В., 1998; Лузін В.І., 1998; Маврич А.В., 1998). Відомо, що в організмі у вигляді фосфорно-кальцієвих сполук свинець відкладається в різних органах і тканинах, переважно накопичуючись в кістковій. Але невідомо, який вплив спричиняє цей депонований важкий метал на структуру кісткової тканини, на ріст, проліферацію та формоутворення довгих трубчастих кісток скелета, хоч таке комплексне дослідження реакцій кісткової системи при надходженні свинцю і його солей в організм має суттєве значення як для біології, так і для медицини.Для довгих трубчастих кісток кінцівки визначали такі показники: найбільшу ширину дистального епіфізу, найбільшу ширину середини діафізу. Морфометрію дистальних епіфізів довгих трубчастих кісток проводили за такою програмою: визначали ширину епіфізарного хряща, ширину зони індиферентного хряща, ширину зони проліферації, ширину зони дефінітивного хряща, довжину трабекул первинної спонгіози, кількість проліферуючих клітин у стовпчиках зони проліферації, а також вимірювали ширину суглобового хряща. У програму морфометрії діафізу включали такі показники: ширина зовнішнього шару періосту, ширина внутрішнього остеонного шару періосту, кількість остеобластів в ендості, кількість остеобластів у періості. В дослідженнях було використано такі радіонукліди, як 3Н-тимідин, 3Н-гліцин, 35S-сульфат, які вводили тваринам внутрішньоочеревинно після закінчення експерименту за 1, 24, 48, 120 годин (для 3Н-тимідину) та 1, 24, 192 години (для 3Н-гліцину і 35S-сульфату) до забору матеріалу. Спостерігається пригнічення мітотичної активності клітин і відмічено лише поодинокі фігури мітозів; кількість проліферуючих клітин зменшилась у середньому на 45,48 % (р <0,001).Інтоксикація організму ацетатом свинцю протягом 3,5 місяців дозою 10 мг/кг маси тіла викликає деструктивні зміни в метаепіфізарній пластинці росту довгих трубчастих кісток, які проявляються у порушенні зональної структури, будови тканинного матриксу, ультраструктури хрящових та остеогенних клітин, а також пригнічення процесів проліферації, диференціювання та синтетичної активності остеогенних клітин. Шар періосту стає тоншим (порівняно з контролем); звужується зона остеонів в остеонному шарі; відбувається демінералізація кісткової тканини і розширення кістково-мозкового каналу за рахунок кортикального і ендостального шарів кістки. Все це свідчить про розвиток остеопоротичних процесів в кістковій тканині довгих трубчастих кісток. Максимального значення інтенсивність мічення клітин досягає через 1 годину після введення 3Н-тимідину, а через 120 годин досліду цей показник знижується вдвічі. Дослідження інтенсивності біосинтезу сульфатованих глікозаміногліканів та динаміки переміщення їх із остеогенних клітин в кістковий матрикс свідчать, що інтоксикація організму ацетатом свинцю веде до порушення процесів їх синтезу та метаболізму.