Дослідження вмісту, фрагментованості, мікрогетерогенності та функціональної активності фібронектину, локалізації глікопротеїну у клітинах крові за хронічних мієлопроліферативних захворювань крові, серцево-судинних захворювань та захворювань печінки.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор МОЗ України, професор кафедри біохімії, медичної та фармацевтичної хімії. Захист відбудеться «17» січня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.240.01 в Інституті біохімії ім.Фібронектин - поліфункціональний глікопротеїн плазми крові та екстрацелюлярного матриксу, що відіграє важливу роль в адгезії, міграції, рості та диференціації клітин, а також приймає участь у процесах елімінації чужорідного матеріалу та гемокоагуляції [Tvorogov D. et al., 2005]. Деградацію фібронектину при інших захворюваннях не досліджували, хоча відомо, що патологічні стани супроводжуються активацією протеолітичних ензимів [Wu Y. et al., 2009, Wanlong M. et al., 2009], які можуть призвести до фрагментації молекули фібронектину і зміни його функціональної активності. Звязок між структурою гліканів фібронектину та його функціональною активністю раніше не досліджувався. § Дослідити деградацію фібронектину під дією протеолітичних ензимів та визначити спектр фрагментів фібронектину, що утворюються під дією окремих протеїназ. § Провести порівняльний аналіз фрагментованості фібронектину при патологічних станах у людини та при експериментальній кардіопатії у щурів на тлі застосування інгібіторів циклооксигеназ.В дисертаційній роботі досліджено вміст, фрагментованість, мікрогетерогенність та функціональну активність фібронектину, а також локалізацію цього глікопротеїну у клітинах крові при істинній поліцитемії, сублейкемічному мієлозі, гострому інфаркті міокарду та хронічних гепатитах. Показано, що фібронектин розщеплюється під дією серинових протеїназ та цинкових металопротеїназ з утворенням характерного для кожного ензиму спектра фрагментів, причому ступінь деградації фібронектину залежить від типу протеїнази та тривалості інкубації. Встановлено, що ступінь деградації фібронектину у плазмі крові підвищується за сублейкемчного мієлозу, істинної поліцитемії та атеросклерозу з появою фрагментів з молекулярною масою від 15 до 230 КДА. Встановлено, що фукозильованість фібронектину змінюється при патологічних станах і залежить від типу захворювання: вміст корової фукози N-гліканів фібронектину вірогідно підвищується при проліферативних захворюваннях крові, знижується при гострому інфаркті міокарду, а вміст термінальної ?(1>2) фукози О-гліканів вірогідно підвищується при істинній поліцитемії та хронічних гепатитах. Виявлено кореляційні звязки між гепарин-та лектин-звязуючою активністю фібронектину, величина і напрям яких залежать від структури гліканів фібронектину та типу захворювання.