Структурно-функціональні та лектиногістохімічні особливості органів жіночої репродуктивної системи за умов гіпо- та гіпертироїдизму в експерименті - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ТА ЛЕКТИНОГІСТОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ ЖІНОЧОЇ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗА УМОВ ГІПО-ТА ГІПЕРТИРОЇДИЗМУ В ЕКСПЕРИМЕНТІНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Луцик Олександр Дмитрович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, кафедра гістології, цитології та ембріології, завідувач кафедри. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шепітько Володимир Іванович, ВДНЗ “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, кафедра гістології, цитології та ембріології, завідувач кафедри; Захист відбудеться “12” травня 2011 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.02 при ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” МОЗ України (76018, м.За даними багатьох експериментальних та клінічних досліджень, дисбаланс тироїдних гормонів може обумовлювати низку патологічних відхилень у діяльності органів жіночої репродуктивної системи. Аналіз доступної фахової літератури показав, що при наявності значної кількості клінічних спостережень стосовно негативного впливу дисфункції щитоподібної залози на жіночу репродуктивну систему, недостатньо праць, присвячених експериментальному вивченню тонких патомеханізмів цього впливу. 1971; Roth J., 1978; Луцик М.Д. и др., 1980), пошук і характеристика нових препаратів лектинів, розширення можливостей їх використання в якості інструментів дослідження характеру змін глікоконюгатів органів і тканин у нормі та при різних формах патології продовжує залишатися актуальним завданням (Антонюк В.О., 2005; Корсун В.Ф. и др., 2007). Серед пріоритетів цієї дисертаційної роботи було поглиблення уявлень щодо впливу тироїдної патології на глікополімери органів жіночої репродуктивної системи, а також апробація нових препаратів лектинів різної вуглеводної специфічності. В експерименті на щурах дослідити вплив гіпо-та гіпертироїдизму на статеві цикли, а також мікроморфологію та вуглеводні детермінанти яєчників і ендометрію, використавши з цією метою набір лектинів різної вуглеводної специфічності, серед них 5 нових лектинів, очищених з представників підцарства грибів-базидіоміцетів.Усі тварини були поділені на 5 груп: контроль, гіпо-та гіпертироїдизм (по 15 тварин у групі), а також 2 групи з корекцією гіпотироїдизму (по 10 тварин у групі). Яєчники та матку фіксували у 4% нейтральному формаліні (яєчники - цілими, в матці висікали середню частину рогів). Контроль ефективності моделювання гіпо-та гіпертироїдизму, а також корекції гіпотироїдизму, проводили шляхом вивчення макро-та мікроморфології щитоподібних залоз, враховуючи наявність “струмогенної” реакції при введенні мерказолілу, її відсутність при корекції замісними дозами тироксину та морфологічні ознаки зниження функції залози при введенні гіпертироїдних доз тироксину. Вуглеводні детермінанти структур ендометрію та яєчників досліджували з використанням 20 лектинів різної вуглеводної специфічності, у тому числі 15 конвенціональних - Con При виконанні дисертаційного дослідження було також показано, що лектини з кори та насіння бруслини (ЕЕА) виявляли ідентичну гістохімічну специфічність, у той час як лектини з кори та насіння золотого дощу (LABA та LASA) за своєю афінністю до гістоструктур досить істотно відрізнялися.У дисертаційній праці наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання - з використанням 20 лектинів різної вуглеводної специфічності, у тому числі 5 нових препаратів лектинів, очищених з грибів-базидіоміцетів, досліджено глікоконюгати яєчників та ендометрію щура в нормі, їх перебудову при експериментальному гіпо-та гіпертироїдизмі, а також при корекції гіпотироїдизму тироксином. Отримані результати доповнюють існуючі дані стосовно вуглеводних детермінант яєчників та ендометрію щура, розширюють уявлення щодо патомеханізмів порушень діяльності жіночих гонад та ендометрію за умов дисбалансу тироїдних гормонів в організмі, демонструють перспективність застосування нових препаратів лектинів для вивчення вуглеводовмісних біополімерів у нормі та їх перерозподілу при патології. В умовах фізіологічної норми усі використані лектини, крім лектину LSFA, давали позитивну реакцію різного ступеня вираженості з наступними структурними компонентами яєчників: лютеоцитами, фолікулоцитами (переважно в складі кумулюса і променистого вінця), прозорою зоною та цитоплазматичною зернистістю овоцитів. Як гіпо-, так і гіпертироїдизм викликали порушення кількісного співвідношення між основними структурними компонентами яєчника - фолікулами і жовтими тілами, причому за умов експериментального гіпотироїдизму ідентифіковано гальмування фолікулогенезу, тоді як гіпертироїдизм супроводжувався гіпертрофією та збільшенням кількості жовтих тіл (лютеїнізацією яєчника).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ