Структурно-функціональні порушення тканин пародонту та скелету у дівчаток пубертатного віку за функціональної недостатності гонад та шляхи їх корекції - Диссертация
Підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонту у дівчаток пубертатного віку з функціональною недостатністю гонад на підставі визначення структурно-функціонального стану тканин та кісткової тканини опорного скелету.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету ім. Богомольця та у відділі клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату Інституту геронтології, МОЗ України Наукові керівники: доктор медичних наук, професор ХОМЕНКО Лариса Олександрівна, Національний медичний університет ім. Богомольця, кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань, завідувач доктор медичних наук, професор ПОВОРОЗНЮК Владислав Володимирович, Інститут геронтології АМН України, відділ клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату, завідувач Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор БОРИСЕНКО Анатолій Васильович, Національний медичний університет ім.За даними ВООЗ поширеність захворювань пародонту є високою серед всіх вікових груп населення, проте основний приріст пародонтологічної захворюваності спостерігається у віці 10-19 та 35-44 роки. Дані дитячих гінекологів свідчать про те, що протягом останніх 5-7 років розповсюдженість порушень статевого розвитку серед дівчаток в Україні зросла в 1,2-1,5 рази, що повязано з негативним впливом екологічних та соціально-економічних чинників (Коренев Н. М., Левенець С. О., 1999). Суттєвих змін зазнає кісткова тканина опорного скелету: активізуються метаболічні процеси та збільшується її мінеральна щільність, яка досягає свого піку у віці 18-20 років (Поворознюк В. В. і співавт., 1999). Остеопоротичні зміни кісткової тканини опорного скелету мають місце при гормональних дисфункціях у дівчаток пубертатного віку за рахунок порушень метаболізму кісткової тканини та зниження її міцностних характеристик (Поворознюк В. В. і співавт., 1997, Риггз Л., Мелтон Д., 2000, Slemenda W. et al., 1994). Не розроблені рекомендації щодо лікування запальних та запально-дистрофічних захворювань пародонту, які б передбачали вплив на альвеолярну кістку поряд з впливом на кісткову тканину опорного скелету у цього контингенту хворих.Обстежені були розподілені на три групи відповідно до ступеню статевого розвитку: І - група А, до якої увійшло 106 дівчаток з затримкою статевого розвитку (відсутні статеві ознаки в 12 років та старше, відсутні менструації в 15 років та старше); ІІ - група В, яку склали 117 дівчаток з порушеннями становлення менструальної функції (нерегулярний менструальний цикл) та з гіпоменструальним синдромом; Найбільшою розповсюдженість хвороб пародонту була серед дівчаток з затримкою статевого розвитку (група А) і становила 100%. В аналогічній віковій групі практично здорових дівчаток з нормальним статевим розвитком (група С) хронічний катаральний гінгівіт виявлено лише у 13 випадках (12,87 ± 3,33%), що вірогідно нижче, ніж у групах А і В (р<0,001). Його розповсюдженість в цій групі обстежених становила 14,53 ± 3,26%, що вірогідно вище, ніж в групі А та групі С (р<0,05).У дисертаційній роботі вирішено актуальне медичне завдання - підвищення ефективності профілактики і лікування захворювань пародонту у дівчаток із затримкою та порушеннями статевого розвитку за рахунок використання остеотропної терапії, що дозволило досягти стійкої клінічної ремісії, запобігти подальшому розвитку запального та дистрофічно-запального процесів в тканинах пародонту та підвищити мінеральну насиченість кісткової тканини альвеолярного паростку, тобто сприяло підвищенню міцності кісткової тканини. Інтенсивність та поширеність ураження тканин пародонта у дівчаток з затримкою статевого розвитку за значеннями індексів CPI, РМА та Silness-Loe вірогідно перевищують ці показники у дівчаток контрольної групи та є вищими, ніж у дівчаток з порушеннями статевого розвитку. Згідно з даними індексу CPI та шкалою, рекомендованою ВООЗ, розповсюдженість кровоточивості ясен у дівчаток з затримкою статевого розвитку можна розцінити як “високу” - 72,64%, при “високій” інтенсивності - 4,36 ± 0,19 сегменти на одного обстеженого. Результати вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини опорного скелету виявили найменші показники швидкості поширення ультразвуку (ШПУ), широкосмугового ослаблення ультразвуку (ШОУ) та індексу міцності (ІМ) в групі дівчаток з затримкою статевого розвитку: 1573,75м/с, 102,97ДБ/МГЦ та 89,39%. У дівчаток групи А на фоні зниження показників мінеральної насиченості опорного скелету виявлено вірогідне зниження рентгенологічної щільності кісткової тканини альвеолярного паростку (90,8 ± 3,2 рівнів квантування яркості порівняно з 126,5 ± 3,8 - в групі В та 152,0 ± 4,3 - в групі С) (р<0,001).