Вивчення змін слизової оболонки шлунка, її вікових структурних особливостей у щурів статевозрілого віку та періоду старечих змін після тимектомії. Аналіз змін структурних компонентів слизової оболонки шлунка у щурів після введення в організм циклоферону.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів різних вікових періодів при зміні імунного статусуРобота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник: Доктор біологічних наук, професор Федченко Світлана Миколаївна Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри медичної біології та генетики. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шаповалова Олена Юріївна, Кримський державний медичний університет ім. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології, м. Горбачовського МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології, ембріології, м.Незважаючи на актуальність цієї тематики, онтогенез шлунка вивчається в плані виявлення термінів становлення структурномікроскопічної організації слизової оболонки (Сырцов В.К., Евтушенко В.М.,2003; Стефани Д.В., Вельтищев Ю.В.,1996). Таким чином, комплексних досліджень, присвячених вивченню морфофункціональних особливостей слизової оболонки шлунка при зміненому імунному статусі організму (імуностимуляція, імунодефіціт) в онтогенезі дотепер не проводилося. Виходячи з науково-теоретичної і практичної значимості зазначеної проблеми нами була поставлена мета: вивчити реакцію структурних компонентів слизової оболонки шлунка щурів різних вікових періодів при імунодефіцитному стані, викликаному ТЕ, а також в умовах застосування імуномодулятора ЦФ (індуктора ендогенного інтерферонгенеза). Вивчити морфологічні зміни слизової оболонки шлунка тварин статевонезрілого періоду після тимектомії. Вивчити динаміку змін структурних компонентів слизової оболонки шлунка у тварин статевонезрілого періоду після введення в організм циклоферону.Оцінювали товщину СОШ, глибину шлункових ямок (ГШЯ), підраховували кількість головних (ГК), парієтальних клітин (ПК) та міжепітеліальних лімфоцитів (МЕЛ) на одиницю фундальних залоз СОШ, плазматичних клітин на тестову площу, яка складала 5,88•10-8 м2 у власній пластинці слизової оболонки, вивчали площу перетину, діаметр цих клітин та їх ядер. Площа перетину і діаметр ПК збільшувалися на 7 і 15 добу на 37% і 13% (р<0,05), у той час як площа перетину й діаметр їхніх ядер зменшувалися відповідно на 30% і 14% (р<0,001) на 180 добу. На ранніх термінах спостереження площа перетину і діаметр ГК збільшувалися на 89% і 42% (р<0,001), але починаючи з 30 доби відбувалося зменшення цих показників, максимально виражені зміни мали місце на 180 добу-21% і 10% (р<0,05). Відзначалося збільшення кількості ПК на одиницю фундальних залоз протягом всього експерименту з максимальним значенням 41% (p<0,01) на 180 добу, при цьму площа перетину і діаметр ПК зменшувалися на 28% і 15% (р<0,05) на 15 добу. При дослідженні імунокомпетентних клітин виявлено, що кількість МЕЛ на одиницю фундальних залоз на ранніх термінах зменшувалася на 20% (p<0,05), а починаючи з 30 доби спостерігалося збільшення їхноьї кількості з максимальним відхиленням від контролю 62% (p<0,05) на 90 добу, однак протягом усього спостереження відбувалося зменшення морфометричних показників функціональної активності: площі перетину і діаметра ядер на 33% і 40% (p<0,05).При зміні імунологічної реактивності організму різної спрямованості, індукованої тимектомією та циклофероном, відбувались морфофункціональні зміни слизової оболонки шлунка, найбільш виражені при тимектоміі. Після тимектомії у тварин статевонезрілого вікового періоду виникали зміни структурно-функціонального стану слизової оболонки шлунка, найбільш виражені на 90 добу. Виявлені зміни свідчать про зниження функціональної активності парієтальних та імунокомпетентних клітин слизової оболонки шлунка. Найбільші структурні зміни зазнавали головні клітини фундальних залоз, також відзначено зменшення їхньої кількості на 19% (р<0,05) та індексу співвідношення головних і парієтальних клітин до 0,9. У тварин статевонезрілого вікового періоду після введення циклоферона спостерігалось збільшення кількості як головних клітин фундальних залоз на 126% (р<0,001) на 15 добу, так і парієтальних клітин на 55% (р<0,05) на 90 добу стосовно контролю.