Розвиток ендокринології та вивчення ролі гормонів в пристосувальних реакціях організму. Структурно-функціональні особливості та патологічні стани наднирників у ембріонів та дітей, їх дослідження в процесі старіння у зрілих людей та осіб похилого віку.
Аннотация к работе
Міністерство освіти та науки України Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Інститут природничих наук Кафедра біології та екології Зав. кафедри д.б.н. проф. В.І.Парпан Структурно-функціональні особливості наднирників людини на різних етапах онтогенезу (дипломна робота на здобуття кваліфікації спеціаліст-біолог) Виконала: студентка 5 курсу групи Б-51 Савич Віталія Науковий керівник: д.б.н. проф. Грицуляк В.Б. Івано-Франківськ-2009 Зміст Вступ Розділ І Огляд літературних джерел Розділ ІІ Матеріал і методика дослідження Розділ ІІІ Результати дослідження та їх обговорення 3.1 Загальні відомості про наднирникові залози 3.2 Гістогенез та ембріогенез наднирників 3.3 Патологічні зміни наднирників Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність теми. В системах і механізмах, з допомогою яких відбувається реалізація спадкової програми в ході індивідуального розвитку організму, важливе місце займає гормональна регуляція. В процесі онтогенезу в механізмі формування захисних реакцій організму велике значення має фізіологічна система гіпофіз - наднирники, в якій важливу роль відіграє кіркова речовина наднирників. Встановлена виключно важлива роль цих залоз у підтриманні сталості внутрішнього середовища організму і підвищення його опірності. Перш за все це зумовлено широким спектром біологічної дії кортикостероїдних гормонів на організм ссавців, ведучою роллю їх в процесах, що контролюють основні функції клітини. У виясненні функціональних можливостей надниркових залоз, їх ролі в забезпеченні адаптації плоду до мінливих умов існування зацікавлені як представники теоретичних дисциплін, так і практичні медики, що займаються проблемами охорони здоров’я. Одним з суттєвих недоліків концепції є абсолютизація ролі АКТГ і гормонів кори наднирників в реакції організму на стрес практично без урахування ролі нервової системи та інших систем організму в цілому. Фундаментальні дослідження, проведені Юдаєвим, дозволили внести уточнення в схему біосинтезу кортикостероїдів під впливом різноманітних факторів на організм і за різних ендокринних порушень. При розвитку наднирників у людини в ранньому ембріональному періоді зачаток кори (первинна кора) поділяється на дві частини: тонку, вузьку - дефінітивну і масивнішу - фетальну кору [4]. Вікові зміни в структурі наднирників виражаються в розростанні сполучної тканини, в частому розвитку мікро аденом, вогнищевих гіперплазій, лімфоплазмоцитарних інфільтратів, атрофій кіркової речовини наднирників [14]. Кора виробляє гормони - кортикостероїди, які поділяються на три групи: - мінералокортикоїди (альдостерон) - виробляються клітинами клубочкової зони; - глюкокортикоїди (гідрокортизон, кортикостерон, 11-дегідро- і 11-дезоксикортикостерон - виробляються в пучковій зоні; - статеві гормони (андрогени, естроген, прогестерон) - виробляються клітинами сітчастої зони. Наднирники (за Ф.Кишш і Я. Сентогораї) Інтенсивність адренокортикального гормоногенезу не виявляє зв’язку з кількістю ліпоїдних крапель, що накопичуються в цитоплазмі залозистих клітин пучкової зони.