Обґрунтування теоретико–методологічних засад структурних зрушень у регіональних господарських системах розробка та впровадження практичних рекомендацій по їх регулюванню. Формулювання основних принципів структурної трансформації, їх змісту і характеру.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукНауковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Данилишин Богдан Михайлович, Міністерство економіки України, міністр. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Чернюк Людмила Григорівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу комплексного розвитку продуктивних сил; У досліджені визначено зміст та розкрито сутність поняття структурні зрушення як економічної категорії, обґрунтовано систему принципів та методичних підходів до регулювання структурних трансформацій галузей і територій регіону, запропоновано економіко-математичну модель діагностики структурних перетворень з визначенням резервів регулюючих дій з боку місцевих органів влади. На основі аналізу структурно-динамічних зрушень в економіці Вінницької області запропоновано систему механізмів регулювання пропорцій відтворення регіональної економіки, визначено пріоритетні інноваційно-інвестиційні вектори структурного оздоровлення галузей і виробництв, обґрунтовано концептуальні засади Стратегії структурної перебудови регіону на перспективу з метою забезпечення стабілізації та поступового економічного зростання, підвищення добробуту населення. Ключові слова: структурні зрушення, регулювання, регіон, структурна трансформація, принцип, методи, механізми, стратегії.Характер і масштаби трансформаційних процесів, що визначають особливості сучасного розвитку економіки України та її регіонів, обумовлюють необхідність вирішення нових теоретичних і практичних завдань соціально-економічного їх розвитку із розширенням залучення потенціалу всіх сфер діяльності та удосконаленням регулятивних і управлінських важелів для забезпечення стабільного регіонального розвитку та економічного зростання. У державних програмних документах у звязку з реформуванням економіки все більше уваги приділяється структурному фактору стабілізації економіки та економічному зростанню країни і її регіонів. Більш повне використання цього фактору як основи структурних змін у соціально-економічному розвитку регіонів потребує пошуку і розробки методологічних засад, методичного підґрунтя забезпечення цього процесу, визначення його ролі у формуванні структурного потенціалу регіональних господарських систем. Це стосується насамперед факторів, принципів та методів впливу на структурну впорядкованість економіки, визначення методичних підходів до оцінки ефективності структурних зрушень в економічних системах, удосконалення методичних підходів стосовно параметричних та діагностичних характеристик структурних пропорцій розвитку регіонів. Результати дослідження використанні при виконанні теми: 3.1.5.63 «Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу» (номер державної реєстрації 0100U000657), де автором запропоновано концептуальні напрями структурної перебудови регіональної економічної системи, та 3.1.5.66 «Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика» (номер держреєстрації 0101U007880), в рамках якої здобувачем визначено трансформаційну динаміку структурних зрушень господарства Вінницької області.У першому розділі “Теоретико-методологічні основи структурних зрушень в господарському комплексі регіону та їх регулювання” розкрито економічну сутність, роль і значення структурних зрушень в розвитку продуктивних сил регіону, виявлено фактори та обґрунтовано принципи структурної перебудови економіки регіону, визначено сутнісні ознаки регіонального структурного регулювання та його вплив на розвиток господарства регіону, надано методичні підходи до оцінки ефективності структурних зрушень в господарському комплексі регіону. Структура взагалі в роботі розглядається як внутрішня будова системи, сітка стійких і упорядкованих звязків між її елементами, пропорцій і співвідносин, повязаних відповідним функціональним призначенням. У дисертації виокремлено основні фактори, що визначають структуру господарства регіону, а саме: структура потреб населення, характер і темпи науково-технічного прогресу, характер та масштаби інвестиційно-інноваційної діяльності, наявність природних ресурсів, місце регіону в господарському комплексі країни та світогосподарських звязках, забезпечення економічної безпеки. З врахуванням існуючих умов суспільно-економічного розвитку та наявних розробок обґрунтовано методичні підходи до оцінки ефективності структурних зрушень у розвитку господарства регіону, розроблено систему показників комплексної оцінки структурної перебудови, запропоновано і доведено доцільність використання показників - структурних зрушень, структурної мобільності та структурної активності.