Структурні та семантичні особливості німецьких дієслів із першими безпосередніми складниками durch-, unter-, uber-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll- - Автореферат
Визначення морфологічних та семантичних особливостей досліджуваних дієслів, місця їх перших безпосередніх складників у системі німецьких словотвірних елементів. Встановлення закономірностей сполучуваності їх складників на рівні мови та мовлення.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукНауковий керівник - доктор філологічних наук, професор Харитонова Ірина Яківна, Київський державний лінгвістичний університет, кафедра німецької філології, професор-консультант. Офіційні опоненти: - доктор філологічних наук, професор Кусько Катерина Яківна, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра іноземних мов гуманітарних факультетів, - кандидат філологічних наук, доцент Мельничук Галина Іванівна, Криворізький державний педагогічний університет, кафедра німецької мови і літератури з методикою викладання, завідувач кафедри. Захист відбудеться "1" березня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03680 МСП, Київ-5, вул.Реферована дисертаційна робота присвячена дослідженню семантики німецьких дієслів із першими безпосередніми складниками (далі БС) durch-, unter-, uber-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll-, зокрема встановленню тих закономірностей, які визначають їх структурні та синтаксичні особливості, специфіку функціонування в тексті. Таким чином, актуальність теми визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на виявлення закономірностей у розвитку та функціонуванні лексичного складу мови, поглибленим вивченням системно-мовних звязків, потребою подальших досліджень внутрішньої та зовнішньої валентності слова з метою попередження непорозумінь, які виникають між комунікантами в процесі спілкування. Приховані відмінності між вибраними лексичними одиницями призводять до порушення акту комунікації, що в свою чергу спричиняє необхідність сформулювати правила, які б допомогли вивчаючим мову засвоїти та активізувати ці дієслова. Дисертація виконана в межах наукової теми "Семантичні, стилістичні та прагматичні особливості мовних одиниць", яка досліджується кафедрою німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки (тема затверджена вченою радою ВДУ, протокол №9 від 29.05.1998 р.) та "Взаємодія лексичних одиниць різних рівнів" (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол №6 від 31.01.2000 р.). Практичне значення дисертації полягає в можливості використання її положень, висновків та ілюстративного матеріалу в курсі лексикології німецької мови (розділ "Префіксальне словотворення"), у лекціях із теоретичної граматики (розділ "Дієслово"), у спецкурсах зі словотвору та розробці дидактичних принципів побудови системи вправ на засвоєння та активізацію дієслів під час укладання підручника з практичної граматики німецької мови (розділ "Дієслово").Отже, поділ на три групи недоцільний, тому що в системі німецьких вторинних дієслів не існує ні так званих "дієслів подвійної форми", ні "донапівпрефіксальних" дієслів, ні "дієслів ІІІ класу". Саме те, що між дієсловами з відокремлюваним і невідокремлюваним першим БС durch-, unter-, uber-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll-існують значні відмінності (наголос, подільність/ неподільність, наявність префікса ge-при утворенні Partizip ІІ, різне положення частки zu при вживанні інфінітива з zu), не дає змоги обєднати їх в окрему замкнуту дієслівну систему. Справжніми композитами вважаємо вторинні дієслова, лексичне значення яких можна вивести із суми лексичних значень їх складників. Як приклади синтаксичних композитів можна назвати дієслова: ubergolden, uberwintern, untermauern, uberhohen, при утворенні яких відповідна прийменникова конструкція трансформується і другий БС переходить із класу "іменник" чи "прикметник" у клас "дієслово". На відміну від справжніх і синтаксичних формальні композити можна трактувати лише як семантичну єдність, тобто лексичне значення вторинного дієслова в цьому випадку ніколи не можна вивести із суми лексичних значень його складників, наприклад: umkommen = sterben.У ході аналізу було встановлено, що дієслова з durch-, unter-, uber-, um-, hinter-, wider-wieder-, voll-не утворюють особливої групи в німецькому дієслівному словотворі, а належать, залежно від подільності/неподільності, до дієслів з відокремлюваними або невідокремлюваними складниками. Спільність виконуваної префіксами, першими частотними компонентами та твірними основами словотвірної функції, наявність чи відсутність відповідного лексичного значення, семантична і словотвірна регулярність, частота вживання ведуть до широкого розуміння дієслівної префіксації. Вторинні дієслова належать до похідних, якщо після девербації їх перший БС втрачає семантичний звязок із відповідною вільною чи звязаною морфемою, і до складних, якщо цей звязок зберігається. Лексичне значення похідних і складних дієслів може бути мотивоване лексичним значенням їх складників (справжні й синтаксичні композити), частково мотивоване лексичним значенням їх складників (псевдокомпозити), ідіоматизоване (формальні композити).