Актуальність проблеми багатополярності. Загальні тенденції еволюції міжнародної системи. Визначення характеристик та ймовірних ознак поліцентричної міжнародної системи, процес становлення якої розпочався на тлі глобальної економічної кризи з 2008 р.
Аннотация к работе
Структурні та політичні ознаки багатополярності Сергій Толстов кандидат історичних наук, доцент, Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України» Анотація У статті розглянуто основні тенденції становлення та розвитку багатополюсної міжнародної системи міжнародних відносин. Розвиток міжнародних процесів в зазначеному напрямку був обумовлений агресивними та свідомими діями Росії, спрямованими на руйнування попереднього міжнародного порядку, спроби переглянути встановлені десятиліттями загальновизнані правила та норми у світовому співтоваристві. В якості специфічного підрозділу наукових знань про міжнародні відносини аналіз та моделювання міжнародних систем належать до найбільш дискусійних та суперечливих напрямів. В ґрунтовній праці С. Кауфмана, Р. Літтла та У. Уолфорта «Баланс сил у світовій історії» (2007 р.) знаходимо аналіз співвідношення між періодами відносної рівноваги та описання прикладів домінування окремих держав, коли баланс сил був порушений упродовж тривалого часу [10]. На початку ХХ ст. мав місце перехід від європейської багатополярної системи балансу сил ХІХ ст. до формування потужних коаліцій, які стали головними учасниками першої світової війни з подальшим поверненням до хиткого поліцентризму міжвоєнного періоду 1920-1930-х рр. Злам європейської міжнародної системи в роки другої світової війни завершився встановленням біполярної моделі, в якій США та СРСР відігравали роль гегемонічних держав у світі, частково поділеному на зони преференційного впливу. З точки зору цивілізаційної теорії С. Хантінгтона, «породжене Заходом внутрішньоцивілізаційне зіткнення політичних ідей», яке тривалий час слугувало ідейною формою внутрішньоєвропейських конфліктів, «витісняється міжцивілізаційним зіткненням культур і релігій» [7, с.