Дослідження процесів формоутворення об"єктів, що забезпечують цілісність архітектурно-містобудівного середовища на декількох містобудівних рівнях, а саме об"єднаних вокзальних комплексів (на прикладі залізнично-автобусних) як елемента "СНМ" і "міста".
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ 18.00.01-“Теорія архітектури, реставрація памяток архітектури”Структурные принципы композиционного моделирования объединенных вокзальных комплексов. Диссертация посвящена вопросам исследования процессов формообразования объектов, обеспечивающих целостность архитектурно-градостроительной среды на нескольких градостроительных уровнях, а именно объединенных вокзальных комплексов (на примере железнодорожно-автобусных). Анализ научно-проектной практики и натурные обследования сложившихся объединенных железнодорожно-автобусных комплексов (ОВК) в Украине и за рубежом показали, что исследуемые объекты являются важными структурно-функциональными элементами транспортно-планировочного каркаса города и систем населенных мест, выполняя важные градоформирующие, в том числе композиционные функции. Structural principles of compositional modeling of the combined transport complexes. The thesis is devoted to the problems of the combined railway-and-couch transport complexes (CTC) of compositional modeling principles.Предметним закріпленням нових видів соціальної активності населення - різноманітних видів міжміських пересувань, - стало активне формування транспортно-комунікаційного каркасу систем населених місць (далі по тексту СНМ) та його вузлових елементів - вокзальних комплексів різних типів. Нагальна необхідність архітектурно-містобудівного впорядкування штучного середовища мешкання людини в умовах переходу її територіального розвитку на новий масштабний рівень обумовлює стійке зростання уваги до композиційного аспекту проектування вокзалів, як важливих функціональних, структуроформуючих обєктів. Серед транспортних вузлів комунікаційного каркаса СНМ важливе місце посідають обєднані вокзальні комплекси (далі по тексту ОВК), що забезпечують взаємодію автобусного й залізничного видів транспорту з метою комплексного обслуговування пасажирів за допомогою відповідної функціонально-просторової організації його території. Пронизаний системою транспортних і пішохідних комунікацій, обєднаний вокзальний комплекс утворює динамічне, сильно технізоване середовище зі специфічними особливостями естетичного впливу та сприйняття. Належність ОВК, як структурно-функціонального й композиційно-образного елемента до різних ієрархічних рівнів урбанізованого середовища, обумовлює важливість визначення звязків цих рівнів і стадій проектування, а також розробки єдиних методів і моделей, що дозволяють здійснити передачу інформації в загальному ланцюзі територіального проектування: від схем районного планування до міських комплексів.У першому розділі роботи проведено аналіз історії розвитку наукових досліджень у галузі формування обєднаних вокзальних комплексів та обґрунтована доцільність подальшого удосконалення методичного апарату їх проектування. Аналіз наукового досвіду дозволив виявити основні напрямки досліджень, що відбивають різні аспекти обєкта з позицій: багатофункціональних комплексів, транспортно-технологічної організації, розвитку архітектурно-містобудівного формування на рівні міста. У результаті аналізу вітчизняної практики формування ОВК були виявлені три її етапи, що відрізняються методами та результатами формоутворення обєднаних вокзальних комплексів (адміністративно-вольовий, типового проектування, індивідуального проектування). Зміст поняття обєднаного вокзального комплексу на кожнім з етапів визначав особливості його формоутворення, коректувався, збагачений аналізом практичного досвіду, удосконалювалися методи проектування, що ставало основою якісно нового процесу формоутворення. На основі дослідження передумов і практичного досвіду формування обєднаних вокзальних комплексів в Україні і за рубежем у світлі сучасної методології архітектурно-містобудівного аналізу зроблені такі висновки: - ОВК варто розглядати як системні обєкти, елементи ієрархічно вищих систем “місто” та “СНМ”, що відіграють важливу роль у розвитку просторового каркасу урбанізованого середовища;Композиційні якості досліджуваних обєктів виявляються в їхній структурі через співвідношення архітектурних мас і простору, що визначаються внутрішніми функціональними процесами й особливостями організації зовнішнього середовища. Визначення обумовленості структурних характеристик ОВК відбувалося у такій послідовності: - вивчення особливостей пасажирської діяльності, як внутрішнього формотворного фактора й побудова її схем-моделей; У ході дослідження були виявлені основні групи “споживачів” архітектурного середовища ОВК, за індикативною ознакою “час перебування на вокзалі”, що визначає установку на сприйняття (фрагментарне, часткове і цілісне). Вказано на залежність між часом перебування пасажира на ОВК, і загальною цільовою настановою його пересування, що визначає в кінцевому підсумку характер його діяльності й місце її локалізації.