Визначення прецедентної природи логоепістем, форми їх існування та функціонування у лінгвокогнітивному ракурсі. Аналіз напрямів трансформації логоепістем у французькому медіа-дискурсі. Виявлення лінгвокогнітивного підґрунтя трансформацій логоепістем.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано на кафедрі французької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України. ГЕТЬМАН Зоя Олексіївна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра іспанської та італійської філології, професор З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул.Логоепістеми є прецедентними одиницями, які не створюються заново, а відтворюються у свідомості мовної особистості (Ю. М. Караулов), мають у кожному соціумі стійкий інваріантний зміст, повязаний із різнорівневими мовними одиницями - словами, словосполученнями, реченнями, надфразовими єдностями, які цей зміст актуалізують у дискурсі, є значущими у пізнавальному та емоційному планах для всіх чи більшості членів мовного соціуму. Через те, що логоепістеми є невідємним складником концептуальної картини світу (ККС) мовного соціуму, їх трансформації свідчать про зміни у цій картині, на які найшвидше реагує медіа-дискурс. Проблематика розвідки вписується у держбюджетну наукову тему Міністерства освіти і науки України №0103U003178 "Когнітивні та комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року). Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше виділено логоепістеми сучасного французького соціуму на підставі їх трансформацій у медіа-дискурсі, у науковий обіг уведено поняття "ментальний образ (МО) логоепістеми", виявлено, що від нього залежить спосіб трансформації, прагматичний ефект ТЛ та її значення.Логоепістеми знаходяться на стику інтертекстуальності та прецедентності - вони репрезентують в інших текстах прецедентні тексти чи ситуації (В. Г. Прецедентними є такі тексти та ситуації, які несуть у собі пізнавальне й емоційне навантаження для мовної особистості, добре відомі широкому колу її оточення і неодноразово актуалізуються у комунікації через логоепістеми (Ю. М. Логоепістеми характеризуються ментальними образами, які виникають під впливом соціокультурних чинників і закріплюються за логоепістемами у свідомості членів мовного соціуму. Як маркери інтертекстуальності логоепістеми виражають новий зміст шляхом посилання на прецедентні тексти й ситуації, інформативність і соціокультурна складова яких сприяють як економії мовних засобів, так і посиленню емоційного, оцінного та експресивного потенціалу тексту (О. О. Ефективність аргументації підсилюється тим, що в образі жанру логоепістеми закладено бачення соціального статусу особистості, що користується цією логоепістемою.Логоепістеми - це прецедентні, інтертекстуальні, поліфонічні одиниці, наділені ментальним образом - емоційно-ціннісним, культурно-зумовленим уявленням, що склалося в суспільстві та закріпилося за логоепістемою у свідомості членів сучасного французького соціуму. Трансформації логоепістем відбуваються внаслідок концептуальної інтеграції ментальних просторів логоепістеми і нових елементів їх смислової та / чи синтаксичної структури, що сприяє виконанню функції інформування медіа-дискурсу. Завдяки ефекту поліфонії, яка визначається як дискурсивно виражена присутність кількох голосів у межах комунікативно-мовленнєвої єдності, ТЛ виконують роль етичних, логічних, патетичних, авторитетних, емоційних аргументів медіа-дискурсу. Зясовано, що продуктивність способу трансформації тим вища, чим вищий ефект ошуканого очікування від ТЛ, чим менше змін зазнає синтаксична структура логоепістеми і чим менше зусиль витрачає адресант для побудови трансформації, а читач для її розуміння. Існує тенденція до трансформації логоепістем шляхом алюзії, додавання, продовження, проте при цих трансформаціях збільшується можливість комунікативної невдачі, зумовленої тим, що адресат не впізнає у висловленні вихідну логоепістему через усічення чи розширення її синтаксичної структури.