Дослідження вікової структури ценопопуляцій модельних степових видів, які належать до різних біоморф. Вивчення сезонної і річної динаміки вікової, віталітетної і просторової структур інтродукційних популяцій степових видів у штучних фітоценозах.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИЗначної трансформації зазнали високопродуктивні степові угруповання, які у природному стані збереглися тільки на незначних територіях, часто у важкодоступних місцях. ценопопуляція степовий фітоценоз віковий Еколого-фітоценотичне приурочення, стан ценопопуляцій, дані про зміни, що відбуваються в їх структурі під впливом антропогенних або природних факторів, постійне спостереження і контроль за ними можуть сприяти не тільки оцінюванню здатності ценопопуляцій до спонтанного відновлення у сприятливих умовах, але і розробці дій, які спрямовані на відновлення і охорону угруповань, моніторинг рослинності, одним із аспектів якого є вивчення структури цих систем. Результати досліджень використано під час виконання науково-дослідних робіт Донецького ботанічного саду НАН України за бюджетною темою "Хорологічне, інтродукційне та созологічне досл?дження рослин природноi флори в антропогенно трансформованному середовищ?" (2001 - 2005 рр.), № ДР 0101U001040 та госпдоговірними темами "Науково-екологічне обґрунтування організації території природно-заповідного фонду в околицях м. Мета та завдання досліджень.Мета - вивчити вікову, віталітетну і просторову структури ценопопуляцій видів, які приймають участь у формуванні фітоценозів справжнього степу. Вперше проведено комплексні популяційно-демографічні дослідження тридцяти степових видів, які належать до різних життєвих форм і виконують різну фітоценотичну роль, внаслідок чого було встановлено, що структура популяцій багатьох видів у широкому діапазоні еколого-демографічних умов стала, суттеві зміни їi відбуваються тільки під впливом сильного антропогенного тиску.Зібраний великий матеріал унаслідок популяційно-кількісних досліджень видів у порушених фітоценозах шляхом вивчення ix онтогенезу, обліку вікового складу, віталітетноi і просторовоi структур, щільності ценопопуляцій є перспективним під час розробки ефективноi системи дій, що спрямовані на охорону рослинності, яка включає і популяційний моніторинг рослин. Одним з активних методів охорони рослинних ресурсів, розробці якого почали приділяти велику увагу, є створення штучних фітоценозів, де ценопопуляційні і генетичні фактори сприяють історично обумовленому процесу розвитку рослин (Остапко, Хархота, 1995; Чуприна, 1992). В Украiні в меншій мірі вивчено віталітетну структуру ценопопуляцій рослин, особливо степових видів. Дані види відіграють різну роль у фітоценозах і належать до різних життєвих форм відповідно до класифікаціi С.М. Дослідження проводили протягом 2002 - 2004 рр. в межах Донецькоi області на територіях різного землекористування (пасовища, рекреаційні землі, перелоги, резервати степовоi рослинності).В результаті вивчення ценопопуляцій тридцяти степових видів, які належать до різних біоморф, установлено, що вони відіграють неоднакову роль у житті фітоценозів (едифікаторів - 8, асектаторів - 22), характеризуються широкою екологічною амплітудою, різними типами онтогенетичного розвитку, різним ступенем омолодження вегетативного потомства, що відбивається на структурі ценопопуляцій і забезпечує їх сталість. Зясовано, що структура ценопопуляцій степових видів стала у широкому діапазоні еколого-фітоценотичних умов, більшість із них займає стійке положення у фітоценозах (Festuca rupicola, F. valesiaca, Koeleria cristata, Stipa capillata). Серед ценопопуляцій видів-асектаторів в антропогенно трансформованих угрупованнях було відзначено ценопопуляції із перевагою вегетативних молодих особин, що особливо є характерним для ценопопуляцій видів, які здатні до вегетативного активного розмноження. У частини більш мезофітних видів, що здатні до вегетативного розмноження (Galium ruthenicum, Fragaria viridis, Filipendula vulgaris), ценопопуляції є нормальними зрілими, повночленними з правостороннім віковим спектром і займають більш стале положення в угрупованнях. Відмічено звязок віталітетної структури ценопопуляцій як едифікаторів, так і асектаторів зі ступенем антропогенної трансформації фітоценозів: депресивні ценопопуляції степових видів переважають у порушених угрупованнях.