Обрядовість української етнічної групи – бойків. Місце обрядів у житті бойківської спільноти, становленні та розбудові їхньої родової обрядової традиції. Основна етапність родових обрядів бойків. Передродовий та родовий періоди, поводження "породіллі".
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний Університет Імені Володимира Гнатюка Кафедра нової та новітньої історії та методики викладання історії Курсова робота Структура та зміст родового циклу в бойків (XIX - поч. XX ст.) Студента 42 групи Історичного факультету В.В. Клапків Науковий керівник кандидат історичних наук Л.В. Костюк Тернопіль - 2010 Зміст Вступ Розділ I. Післяродові обряди Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність теми дослідження визначається місцем і роллю обрядів у житті бойківської спільноти, становленні та розбудові їхньої родової обрядової традиції. Мета даного дослідження є комплексне вивчення власне родових обрядів бойків, розкрити основну їхню етапність. Першою узагальнюючою працею з даної теми є монографія “Бойківщина (К., 1983). Тут автори реконструювали сімейний побут бойків наприкінці ХІХ - початку ХХ ст., висвітлили окремі аспекти звичаєвого права, які регламентували сімейні відносини. В 30-х роках ХX ст. розпочали детальніше вивчати сімейну обрядовість Карпат. Гринів Л., Мацола В. у нарисі “ Розвиток в Українських Карпатах // Проблеми національної самосвідомості ” на основі шлюбно-майнових відносин довів існування пережитків матріархату на Закарпатті. Він свої дослідження грунтував на ролі Баби - повитухи. бойківська етнічна група обряд Методологічну основу курсової роботи становлять принципи історизму, об’єктивності, системності, порівняльно-етнографічний. Наукова новизна полягає у відображенні маловідомих, мало досліджуваних фактів, та аспектів структури родової обрядовості бойків, та у її актуалізації на сучасних етапах незалежності України. Передродовий період 1.1 Поводження породіллі Родові обряди бойків відображають епоху давніх вірувань. За народними традиціями, вагітна жінка, в основному, виконувала посильну домашню роботу на свіжому повітрі, на городі, в хаті. Загалом, перед пологові звичаї були покликані сприяти нормальному перебігу вагітності, нормальному самопочуттю жінки, забезпечити фізичну та духовну повноцінність новонародженого, тобто природну обдарованість [9, с.51]. За народними повір’ями, вагітна жінка не повинна була сваритись, гнівитись, підтримувати плітки, займатись крадіжками і т. ін., тому що всі ці негативні риси могли передатись її дитині [2, с.56].