Напрями дослідження складного речення та аспекти його вивчення. Поняття "індивідуальний стиль письменника" у лінгвістичному аспекті. Специфічні риси формально-синтаксичної і семантико-синтаксичної організації складносурядних синтаксичних одиниць.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукДисертація присвячена дослідженню структури та семантики складного речення в ідіостилі Євгена Гуцала на матеріалі художньої прози. Висновки можуть бути використані на лекційних і практичних заняттях з курсу сучасної української мови, проведенні спецкурсів і спецсемінарів для студентів філологічних спеціальностей, написанні підручників, навчальних посібників із синтаксису, стилістики, культури української мови. В основу дисертаційного дослідження покладено підхід, згідно з яким сполучникові й безсполучникові (двокомпонентні) речення протиставляються на основі формально-синтаксичних ознак і перетинаються, охоплюючи тотожні синтаксичні звязки і семантико-синтаксичні відношення. На цій основі виокремлено складносурядні, складнопідрядні речення, безсполучникові складносурядні, складнопідрядні й конструкції із недиференційованим синтаксичним звязком (І.Р. Актуальність обраної теми зумовлена відсутністю в українському мовознавстві праць, в яких би спеціально досліджувалися структурні та семантичні особливості організації складного речення в художньому прозовому тексті, зумовлені індивідуальною творчою манерою письменника, володінням словом як засобом образно-художнього відображення дійсності.Характеризуються визначальні формально-синтаксичні ознаки речення як основної синтаксичної одиниці, аналізуються теоретичні проблеми розмежування типів сполучникових і безсполучникових конструкцій, особливості їхньої структурної організації. Сполучникові й безсполучникові речення мають ряд формальних і семантичних ознак, які розмежовують їх на конструкції відкритої і закритої структури. У другому розділі «Структурна організація та семантика складносурядних, безсполучникових складносурядних речень, конструкцій із недиференційованим синтаксичним звязком у художніх творах Євгена Гуцала» розглядаються поняття «індивідуальний стиль», «мова художньої літератури» з позицій текстоцентричного підходу до аналізу мовних явищ у художньому тексті, пропонуються результати вивчення формально-синтаксичної і семантико-синтаксичної, зокрема видо-часової, організації складносурядних і безсполучникових складних речень художньої прози Євгена Гуцала. Аналіз сполучникових і безсполучникових складносурядних речень письменника дозволив виявити 36,5% синтаксичних одиниць, творення яких протягом умовних періодів характеризується поступовим розвитком (найбільшу кількість конструкцій виявлено у творах 80-х років). Формальними показниками синтаксичного звязку і семантичних відношень у реченнях єднального типу є асемантичні сполучники і, й, та (і); Стрижневим виступає сполучник і - 9,1%, що вказує на семантичну подібність предикативних частин, одночасність, послідовність реалізації дії, виконує в реченні функцію поєднання: 1.