Вивчення сутності процесуального права. Визначення характеру взаємозв"язку між системою права та системою законодавства. Дослідження структури системи права. Ознайомлення з поняттям, ознаками та видами системи законодавства. Аналіз поняття кодифікації.
Аннотация к работе
Актуальність дослідження полягає в тому, що пізнання особливостей системи права і системи законодавства і їх розмежування важливо, як для майбутніх юристів, так і для людей інших сфер діяльності: політиків, правознавців, соціологів і т.д. Мета курсової роботи: 1) вивчення системи права і системи законодавства; Для досягнення поставленої мети визначаються такі завдання: 1) вивчити поняття «правової системи», її сутність як правового явища і структурну організацію; 2) вивчити поняття «системи законодавства», її сутність і будову; 3) порівняти дві системи: систему права і систему законодавства;Система права - це обєктивно зумовлена внутрішня структура права, що складається зі взаємоповязаних норм, логічно розподілених по галузях, підгалузях та інститутах. Норми матеріального права безпосередньо регулюють суспільні відносини, тоді як норми процесуального права встановлюють порядок застосування норм матеріального права. Статутне право (інші назви - право законів, кодифіковане, декретне право) - це сукупність норм права, що закріплені в нормативно-правових актах, які регулюють певну галузь права. Виділяють родини правових систем: · родина нормативно - законодавчих систем континентальної Європи - романно - германське право (в цих системах на першому місці стоїть закон); Як певна сукупність норм права, інститут права характеризується певними властивостями: регулятивністю (норми за змістом мають регулятивний характер), предметністю (присвячений регулюванню визначеного предмета - суспільних відносин) та галузевістю (створюється із норм, що належать лише до певної галузі права).Під «системою права» в теорії держави і права розуміється обєктивно існуюча внутрішня структура права, обумовлена характером реалізованих суспільних відносин. Таким чином, головними характеристиками даної системи є її обєктивність, залежність від суспільних відносин і те, що система права являє собою сутність права. У теорії права під «системою законодавства» прийнято розуміти сукупність нормативно-правових актів різної юридичної сили, які виходячи з необхідності вирішення завдань, що стоять перед державою, мають узгодженість дій і внутрішню єдність. Головними характеристиками даної системи є те, що вона постає, як більш субєктивна система, оскільки залежить від волі законодавця, вона являє собою форму вираження права.