Структура, семантика та функціонування складних іменників у сучасній німецькій мові (на матеріалі художнього, публіцистичного та наукового стилів) - Автореферат

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА Структура, семантика та функціонування складних іменників у сучасній німецькій мові (на матеріалі художнього, публіцистичного та наукового стилів)Захист відбудеться „18” січня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. У процесі дослідження встановлено частоту вживання складних іменників у трьох функціональних стилях (художньому, публіцистичному та науковому); визначено високопродуктивні моделі для досліджуваних іменників у різних стилях та проаналізовано подібність між функціональними стилями залежно від вживання цих моделей; досліджено словотвірну активність компонентів трьох найчастотніших структурних моделей та встановлено фактори, що впливають на неї. The compound nouns frequency in three functional styles (fictional, publicistic and scientific) is established; highly productive models for the researched nouns in different styles are defined and the similarity between the functional styles depending on the use of these models is established; the word-building activity of components of three most frequent structure models is defined and the factors that influence it are established. Key words: word building, word building means, compound word, usage, productivity, word building activity, word building model, lexico-semantic subclass, compatibility. Диссертация посвящена структурному и лексико-семантическому анализу сложных существительных немецкого языка, особенностям употребления структурных моделей сложных единиц в разных функциональных стилях, исследованию лексико-семантических подклассов компонентов сложных существительных в моделях N N, A N, V N и сочетаемости этих компонентов в пределах сложного слова.Одним із найбільш продуктивних способів розширення словникового складу вважають утворення нових слів на ґрунті наявних у мові засобів, тобто збагаченню словника мови слугують словотвірні процеси, які відбуваються за відповідними структурними правилами при застосуванні вже існуючих лексичних одиниць певної мови. Попри те, до цього часу залишаються незясованими чимало питань щодо особливостей вживання складних іменників у різних функціональних стилях і частоти та продуктивності різних структурних моделей складних іменників, особливостей сполучуваності та семантичної сумісності (конгруентності) їх компонентів. Метою дисертації є визначення особливостей вживання структурних моделей складних іменників у текстах різних функціональних стилів, аналіз продуктивності й активності компонентів найчастотніших моделей та чинників, що впливають на них, а також семантичних характеристик компонентів найбільш вживаних моделей та особливостей їх поєднання в семантичній моделі. Описати лексико-семантичні підкласи компонентів, із яких складаються найчастотніші структурні та семантичні моделі складних іменників, дослідити міру звязку між цими компонентами. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше досліджено частоту вживання складних іменників у трьох функціональних стилях німецької мови (художньому, публіцистичному та науковому); визначено продуктивні та активні моделі для досліджуваних іменників та встановлено подібність між функціональними стилями залежно від вживання цих моделей; охарактеризовано словотвірну активність компонентів трьох найчастотніших структурних моделей та зясовано, які чинники впливають на неї; проаналізовано лексико-семантичний склад трьох найчастотніших моделей складних іменників, виявлено їх найчастотніші лексико-семантичні підкласи та способи досягнення їх високої частоти вживання; описано семантичні моделі з найсильнішим стабільним звязком між компонентами; здійснено порівняльний аналіз вживання лексико-семантичних підкласів іменників-детермінатів у різних структурних моделях.Перший розділ - “Словотвір як один із шляхів поповнення лексикону” - присвячено розгляду джерел збагачення словникового складу мови, серед яких значну роль відіграє словотвір (1.1.), історії словотвірних досліджень (1.2.), проблемам мови й мовлення у словотворі (1.3.), одиницям та способам, якими він послуговується (1.4.), а також семантиці (1.5.) та структурі складних слів (1.6.). Вибірка для дослідження здійснена з трьох функціональних стилів німецької мови: художнього, публіцистичного та наукового, що зумовлено одним із завдань нашого дослідження - порівняти вживання складних іменників та їх структурних моделей у різних стилях, а також намаганням вийти за рамки одного стилю, наприклад, тільки художнього, з метою якомога ширше представити лексичний склад сучасної німецької мови. Зафіксовані в усіх трьох стилях 17 174 одиниці - це результат реалізації в мовленні 11 330 складних іменників, таким чином, середня частота вживання складних іменників становить 1,5 одиниці.