Структура, семантика і стилістичні функції епітета в художній прозі Івана Багряного - Автореферат

бесплатно 0
4.5 155
Дослідження епітета як компонента художнього тексту. Обґрунтування методів лінгвостилістичного опису епітетів, що функціонують у мові художньої прози І. Багряного. Створення покажчика сполучуваності іменників-дистрибутів з прикметниковими епітетами.


Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано у відділі стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України. Наукові керівники: доктор філологічних наук, професор Пустовіт Любов Омелянівна, доктор філологічних наук, професор Єрмоленко Світлана Яківна, Інститут української мови НАН України, завідувач відділу стилістики та культури мови. Офіційні опоненти: - доктор філологічних наук, професор Тараненко Олександр Онисимович, Інститут української мови НАН України, завідувач відділу лексикології та компютерної лексикографії; кандидат філологічних наук, доцент Чумак Олена Григорівна, Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри фонетики і граматики словянських мов. Захист відбудеться 16.04.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.172.01 для захисту докторських (кандидатських) дисертацій при Інституті мовознавства ім.Художня проза Івана Багряного - романи "Тигролови" (1944), "Сад Гетсиманський" (1950), "Людина біжить над прірвою" (1965), повість "Огненне коло" (1953) - займає чільне місце в історії української літератури і літературної мови ХХ ст. Багряного була знана в Україні в кінці 20-х і на початку 30-х років, але для наших сучасників його літературна, як і політична діяльність часів Другої світової війни та в еміграції, повязана з національно-державницькими змаганнями, залишається мало відомою і тому потребує всебічного висвітлення. Багряний писав: "Я вернуся до своєї Вітчизни з мільйонами своїх братів і сестер, що перебувають тут, в Європі, і там, по сибірських концтаборах, тоді, коли тоталітарна кривава більшовицька система буде знесена так, як і гітлерівська. На художній творчості Івана Багряного не могло не позначитися авторське кредо письменника, найбільш виразно виявлене в публіцистиці, де він створив такий парафрастичний образ батьківщини-України: "долина сліз, страждання", "юдоль сліз і народного горя", "Своя Хата", "дике поле", "соборна колонія". Проза Івана Багряного становить важливий обєкт лінгвокраїнознавства: адже за кожним авторським символом-словом, за кожною наскрізною метафорою вимальовується конкретна історична доба, коли мільйони людей було оголошено ворогами народу, коли на велетенському конвеєрі фізично й морально знищувалась людина, проте і в нелюдських умовах зберігала гідність.У першому розділі "Теоретичні засади вивчення епітета як виразового засобу художньо-прозової мови" розглядаються загальні питання епітетизації у контексті вивчення мови художніх творів. Дослідник називає епітети словесними формулами, що "наповнюються змістом чергових суспільних світоспостережень", тобто в епітетах, у їх структурі і семантиці зосереджується колективний досвід мовців. Потебня писав про два типи звязку епітета з означуваним іменником: а) епітет називає нову ознаку, яка не має нічого спільного з етимологією означуваного слова; б) епітет узгоджується з уявленням (етимологічним значенням) означуваного. У другому розділі дисертації "Епітетні словосполучення з дистрибутами людина, люди, істота, істоти" здійснено аналіз сполучуваності епітетних лексем та розкрито мотивацію вживаності ЕС у характерних для ідіолекту І.Багряного контекстах. Загалом у мові концепт людина (істота) розкривається через поняття, в яких відображається оцінка фізичних, духовних і соціальних характеристик людини.На підставі укладеного покажчика ЕС і досліджених контекстів, у яких функціонують ЕС, змодельовано лексико-семантичне поле страждання людини як характерна ознака ідіолекту І. Багряного. Багряного актуалізуються ЕС, що утворюють лексико-семантичне поле "страждання". До стилістично маркованих засобів належать ЕС з дистрибутами людина, люди, істота, істоти, що формують узагальнений соціальний портрет людей, які зазнали важких поневірянь у тюрмах, таборах за часів тоталітарного режиму. Наскрізний мотив досліджуваних текстів, реалізований у функціонуванні ЕС, - це протиставлення людини звичайної, простої, непомітної, пересічної, сірої і людини надзвичайної, яка привертає увагу виявом сили волі, порядності, гордості. Функціональне навантаження дистрибута голос пояснюється його метонімічним уживанням замість слова людина, що зумовлено специфікою зображуваних ситуацій.

План
Основний зміст дисертації
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?