Дослідження дискурсних характеристик та структурних, семантичних і прагматичних особливостей тексту-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі шляхом побудови його прототипової моделі. Роль невербального компонента в композиції досліджуваних текстів.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Гладуш Надія Федорівна, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра англійської мови й перекладу, доцент Офіційні опоненти доктор філологічних наук, професор Зорівчак Роксолана Петрівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра перекладознавства та контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, професор кандидат філологічних наук, доцент Ямчинська Тамара Іванівна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра англійської мови, доцент Захист відбудеться 21 березня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул.Лінгвістичні дослідження останніх років характеризуються зростанням інтересу дослідників до розгляду вторинної та гібридної природи текстів (О.П.Воробйова, І.М.Колегаєва, О.Є.Анісімова, Т.І.Ямчинська, Т.В.Пєшкова, D.C.OCONNELL, S.Kowal, M.Snell-Hornby, Ch.Schaffner, W.Schutte), що зумовлює актуальність розгляду діалогічних і недіалогічних текстів-інтервю сучасної англомовної преси. Тексти-інтервю в сучасній англомовній пресі (journalistic interviews) належать до дискурсу, що ґрунтується на безпосередній взаємодії його учасників (face-to-face discourse type). Цей дискурс неодноразово привертав увагу дослідників: обєктом лінгвістичного дослідження були неофіційні розмови (casual talks) (D.Tannen), діалог лікаря та пацієнта (E.G.Mishler), соціологічне інтервю (views-eliciting research interview) (M.Rapley, Ch.Antaki), політичне інтервю (В.Ущина), інтервю в суді з метою отримання захисного ордера (protective order interview) (Sh.L.Trinch, S.Berk-Seligson), інтервю в інформаційних випусках новин (A.L.Roth, D.Greatbatch, J.Heritage, S.Clayman), ток-шоу (C.Ilie, H.Gruber, P.Scannell, I.Hutchby), радіоінтервю (Н.А.Архипов), телеінтервю (І.М.Прожогіна, M.Macaulay), друковані версії телеінтервю (D.C.OCONNELL, S.Kowal). Інтервю в пресі вже досліджувалося, зокрема, інтервю як метод отримання інформації (Т.В.Шумиліна), як портрет мовної особистості (В.Е.Лаврінович), жанрові (В.М.Тищенко, Р.В.Мальцевич, В.В.Сиченков) і структурно-композиційні особливості інтервю (Н.А.Ананьєва). Залишаються невизначеними механізми формування інтервю як вторинного утворення, способи організації та розподілу інформації в тексті-інтервю та її передача вербальними й невербальними засобами.Зважаючи на те, що дискурс як текст, занурений у життя, повинен досліджуватися спільно з “відповідною формою життя” (Н.Д.Арутюнова), і беручи до уваги класифікації дискурсу (M.Agar, G.Cook, C.Ilie, G.Redeker, D.C.OCONNELL, S.Kowal), інтервю досліджується нами як компонент простору англомовної преси. Водночас текстам-інтервю притаманні такі риси неінституційного (розмовного) дискурсу: обмін ролями між комунікантами (респондент сам ініціює запитання), наприклад: Suddenly he asked: “Is it difficult doing interviews like this? Модель “семантичної капсули” дозволяє виділити в тексті ядро, що передає зміст інтервю, та периферію, яка нашаровується на семантичне ядро і привносить у текст-інтервю різнопланову додаткову інформацію. Наприклад, у тексті-інтервю “Netanyahu: Were making Israeli society less divided” (Business Week 17.02.1997) ядро включає відомості, отримані інтервюером від респондента під час інтервю, а саме: респондент висловив свої погляди щодо економіки (…so, changing production and marketing because of the computer revolution fit the Israeli workforce like a hand in glove. Аналіз змісту текстів-інтервю дозволив зробити висновок про те, що слот РОБИТЬ ЩОСЬ у текстах-інтервю може розкривати погляди респондента, повідомлення респондента, повідомлення і погляди респондента.Аналіз дискурсних характеристик, структурних, семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей текстів-інтервю дозволяє зясувати природу цього тексту. В інтервю аргументатор, як правило, респондент, поєднує аргументативні тактики раціонального впливу з аргументативними тактиками раціонально-емоційного впливу. Ознаками інституційного дискурсу є систематичне чергування мовленнєвих ходів учасників комунікації в інтервю, яке відбиває особливе закріплення мовленнєвих ходів за комунікантами; закріплення інституційних ролей за учасниками комунікації; їх нерівний комунікативний статус; використання стандартних запитань. Периферія тексту-інтервю відображає повідомлення інтервюера, в якому містяться додаткові відомості про респондента, інтервюера, проблему, яка обговорюється в інтервю, час та місце інтервю. В основі формування текстів-інтервю покладено принцип орієнтації на текст-прототип, який сполучає змістово-функціональні та формально-структурні параметри, що відображають особливості семантичної та структурної організації конкретних текстів.