Структура ґрунтового покриву Волинської височини - Автореферат

При цьому вивчення структури ґрунтового покриву (СҐП) дає змогу виявити та інтерпретувати основні генетико-геометричні параметри ґрунтового покриву, які сприяють підвищенню обєктивності та ефективності землевпорядкування. Відповідно дослідження просторової неоднорідності ґрунтового покриву Волинської височини, вивчення особливостей формування СҐП на регіональному рівні з метою отримання достовірних кількісних параметрів, які характеризують ґрунтовий покрив як єдине ціле, що складається із внутрішніх відмінностей за змістом та просторовим різноманіттям за величиною і формою елементів, дає можливість віднести цю проблему до однієї з основних у галузі географії ґрунтів. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання: - дослідити фактори диференціації ґрунтового покриву, - виділити та проаналізувати генетико-геометричну будову структурних одиниць ґрунтового покриву - елементарні ґрунтові ареали (ЕҐА), мікрокатени та ґрунтові комбінації (ҐК), - визначити склад і співвідношення компонентів СҐП; розрахувати показники складності, контрастності та неоднорідності ґрунтового покриву; провести типізацію та скласти карту СҐП на ключові ділянки Волинської височини. Вивчення структури ґрунтового покриву в різних її напрямах дасть змогу подальшого цілісного пізнання будови й еволюції ґрунтового покриву на різних рівнях його організації, що складає головне завдання географії ґрунтів - через синтез традиційних глобальних концепцій та вчення про мікроструктуру до єдиної теорії багаторівневої організації ґрунтового покриву.. Вивчення СҐП як джерела обєктивної інформації неоднорідності ґрунтового покриву супроводжується визначенням геометричних характеристик (площа, форма, ступінь розчленування) та дією чинників диференціації ґрунтового покриву, що є індикатором звязків між компонентами ґрунтового покриву.Значна розчленованість території дослідження та перепади висот зумовили, з початком агрокультурного періоду, умови для розвитку посиленої антропогенної ерозії ґрунтів. На сучасному етапі розвитку ґрунтового покриву досліджуваної території ерозійні процеси досягли значного розвитку як за інтенсивністю, так і за поширенням - тільки середньо-і сильнозмиті ґрунти в межах КД “Мізоцький кряж” займають 33,46 %, КД “Рівненське плато” - 12,24 %, а слабозмиті відповідно становлять 13,58 та 24,86 % від площі. Значна частина ареалів сірих лісових нееродованих відмін займає вододільне положення та характеризується переважанням контурів витягнутої форми, серед ареалів еродованих відмін переважають витягнуті та лінійні форми, що зумовлено їхнім схиловим положенням. У межах Рівненського плато переважають ареали опідзолених типів ґрунтів (темно-сірих опідзолених та реградованих, чорноземів опідзолених і реградованих), що займають 46,47 % площі. На основі аналізу генетико-геометричної будови території досліджень виявлено тенденцію до збільшення середніх площ ареалів залежно від типів ґрунтів: від сірих лісових ґрунтів до чорноземів опідзолених та реградованих.