Пропозиції щодо вдосконалення законодавства, проекту Трудового кодексу України в частині нормативного закріплення механізму забезпечення права на інформацію сторін у трудових відносинах. Свободи, які набуває особа, володіючи суб’єктивним юридичним правом.
Аннотация к работе
СТРУКТУРА ПРАВА НА ІНФОРМАЦІЮ СТОРІН ТРУДОВОГО ДОГОВОРУУ статті досліджується структура права на інформацію сторін трудового договору. Чанышева Г.И., Чанышев Р.И., Национальный университет "Одесская юридическая академия", В статье исследуется структура права на информацию сторон трудового договору. In the structure of the right to information there are three traditional elements: the right for own actions; right for other people’s actions and the right to interim actions of the state in aspect of right of defense in a broad sense, which is mean that except the possibility to appeal to judicial bodies for protection, the person is entitled to use allowed by law forms and methods of protection, including self-defense. Parties to the employment contract right to information structure is defined as a set of competences, the main ones are such competences as: obtain information, access to information, use, distribution, storage and data protection, including protection of personal data information of employee. Feasibility of defining in the structure of labor law system independent legal institution "Protection of legal labor information", the content of which should include provisions on data protection of personal data of employees, as well as data protection rules on personal data of former employees, persons hired to work and rules on data protection on the employer, is grounded.Щодо субєктивного права міра включає вид і розмір можливої поведінки; 2) зміст субєктивного права встановлюється нормами права та юридичними фактами; 3) здійснення субєктивного права забезпечено обовязком іншої сторони. В одних випадках цей обовязок полягає в утриманні від дій, що порушують субєктивне право іншої сторони, в інших випадках це право забезпечується виконанням обовязку, тобто активними діями зобовязаної особи; 4) субєктивне право надається правомочній особі для задоволення її інтересів; за відсутністю останнього стимул для здійснення субєктивного права втрачається; 5) це право полягає не тільки в можливості, а й в юридичній або фактичній поведінці правомочної особи. б) право на юридичні дії, на прийняття юридичних рішень; в) право вимагати від іншої сторони виконання обовязку, тобто право на чужі дії; в) право домагання, яке полягає в можливості привести в дію апарат примусу проти зобовязаної особи, тобто право на примусове виконання обовязку [2, с. У теорії інформаційного права субєктивне право на інформацію визначається як гарантована державою можливість фізичних, юридичних осіб і держави (державних органів) вільно одержувати, використовувати, поширювати та зберігати відомості, необхідні їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій, що не порушує права, свободи й законні інтереси інших громадян, права й інтереси юридичних осіб [4, с. Патюлін та ін.) у розвиток теорії правовідносин загального типу вводять конструкцію стадійності в розвитку субєктивного права: 1) стадію правоздатності - потенційний стан субєктивного права, або субєктивне право в стадії правового статусу громадянина, що належить усім субєктам; 2) реалізацію субєктивного права в конкретному правовідношенні [7, с.