Структура популяцій збудників темно-бурої та сітчастої плямистостей листя ячменю ярого у північно-східному Лісостепу та пошук джерел стійкості - Автореферат
Вивчення популяцій грибів (сітчастих плямистостей) Cochliobolus sativus (Ito and Kurib.) Drechs. ex Dastur (за культурально-морфологічними ознаками та вірулентністю) та Pyrenophora teres Drechs найпоширеніших шкодочинних видів на листі ячменю ярого.
Аннотация к работе
Структура популяцій збудників ТЕМНО-БУРОЇ ТА СІТЧАСТОЇ ПЛЯМИСТОСТЕЙ ЛИСТЯ ячменю ярого у ПІВНІЧНО-СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ ТА ПОШУК ДЖЕРЕЛ СТІЙКОСТІЗаболотного НАНУ, відділу фізіології та систематики мікроміцетів кандидат біологічних наук Крючкова Лариса Олексіївна, Інститут фізіології рослин і генетики НАНУ, старший науковий співробітник відділу фізіології росту і розвитку рослин Захист відбудеться “27” травня 2005 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Вивчено структуру популяцій Cochliobolus sativus (Ito and Kurib.) Drechs. ex Dastur (за культурально-морфологічними ознаками та вірулентністю) та Pyrenophora teres Drechs (за вірулентністю) найпоширеніших шкодочинних видів на листі ячменю ярого у північно-східному Лісостепу. Встановлено локальне поширення популяцій гриба C. sativus.У північно-східному Лісостепу в останні роки змінився склад домінуючих хвороб на ячмені ярому у порівнянні з даними 80-х рр. Комерційні сорти значною мірою уражуються плямистостями: розвиток темно-бурої плямистості склав у 2003 році 31-57,5 %, сітчастої - 43-61 %, у залежності від сорту. Інтегрована система захисту вирішує проблему захисту ячменю від плямистостей. Тому актуальним було вивчення структури популяцій збудників темно-бурої та сітчастої плямистостей листя ячменю ярого та пошук джерел стійкості до місцевих популяцій патогенів північно-східного Лісостепу. Виявити та ідентифікувати домінуючі види збудників плямистостей на ячмені ярому у північно-східному Лісостепу.Наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове рішення щодо створення вихідного матеріалу для селекції ячменю на стійкість до збудників темно-бурої (Cochliobolus sativus (Ito and Kurib.) Drechs. ex Dastur) та сітчастої плямистостей листя (Pyrenophora teres Drechs.). У селекції на стійкість до C. sativus і P.teres доцільніше застосовувати не місцеві природні популяції патогенів, а штучні, створені з найпоширеніших та найбільш вірулентних форм грибів Лісостепу. Встановлено, що у північно-східному Лісостепу впродовж вегетаційних сезонів 2001-2003 рр. найпоширенішими збудниками на ячмені ярому були C. sativus і P.teres: розвиток темно-бурої плямистості у середньому за три роки склав 31 %, сітчастої - 13,5 %. Визначено взаємний антагоністичний вплив грибів C. sativus і P.teres в умовах in vitro та in vivo та встановлено, що вид C. sativus для зараження і розвитку потребує вищу температуру повітря (250 С), ніж P.teres (210С). Встановлено щорічні істотні зміни популяцій C. sativus за культурально-морфологічними ознаками та вірулентністю, а для Р.teres - за вірулентністю, що вказує на необхідність постійного моніторингу структури популяцій даних збудників.