Структура популяцій основних домінантів трав’яно-чагарничкового ярусу в лісових масивах Деснянсько-Старогутського національного природного парку - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри ботаніки та фізіології сільськогосподарських рослин Захист відбудеться “17 ”листопада 2003 року о 12-00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.211.01 Інституту ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН України за адресою: 01601, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН України за адресою: 01025, м.Стабільність існування лісів ДСНПП, їх охорона і природне самовідновлення в значній мірі визначаються структурою популяцій видів рослин, що складають травяно-чагарничковий ярус (ТЧЯ). Робота проводилася відповідно до наукової програми кафедри ботаніки та фізіології сільськогосподарських рослин Сумського національного аграрного університету “Закономірності біологічної різноманітності на популяційному рівні організації рослинного покриву” (номер держреєстрації 0199V001619), затвердженої Міністерством аграрної політики України і Науковою Радою з проблем ботаніки і мікології відділення Загальної біології НАН України (протокол № 2 від 2.11.1998). Мета роботи - вивчити структуру і функціонування популяцій основних домінантів травяно-чагарничкового ярусу Деснянсько-Старогутського національного природного парку. Розробити методи прогнозу динаміки популяцій ТЧЯ і на їх основі скласти прогноз структурних змін у досліджуваних популяцій на найближчі десятиріччя. Використовуючи аналіз асоційованості і сполученості рослин, виявлені ценотичні взаємозвязки компонентів ТЧЯ в лісових масивах ДСНПП і ботанічного заказника загальнодержавного значення “Банний Яр”, запропоновано поділ рослин ТЧЯ на види-ценозоутворювачі і види-інтрудери.Лісова рослинність на північному сході України є обєктом різнобічної господарської діяльності й одночасно стабілізує екологічний режим великого регіону. Травяно-чагарничковий ярус (ТЧЯ) цих лісів виконує важливі екосистемні функції, а також дуже впливає на природне відновлення лісу, часто визначаючи долю сходів і дрібного підросту.За фізико-географічним районуванням територія відноситься до Придеснянського району Новгород-Сіверської фізико-географічної області Українського Полісся, за геоботанічним - до Придеснянського (Шосткинського) району соснових лісів Чернігівсько-Новгород-Сіверського округу Поліської підпровінції Східноєвропейської провінції зони широколистяних лісів.Дослідження проведено в лісових масивах ДСНПП. Для детального популяційного аналізу були обрані вісім видів травяно-чагарничкових рослин, що домінують хоча б в одній з лісових асоціацій і як співдомінанти проникають в інші типи фітоценозів: Aegopodium podagraria, Asarum europaeum, Carex pilosa, Calluna vulgaris, Molinia caerulea, Stellaria holostea, Vaccinium myrtillus, Vaccinium vitis-idaea. Критеріями відбору видів для комплексного популяційного аналізу були також розмаїтість їхніх життєвих форм, наявність вегетативного розмноження, здатність утворювати клони і стійко утримуватись на займаній території роками. Дослідженнями було охоплено 27 лісових асоціацій.За даними С.М.Панченка (2000) флора ДСНПП нараховує 683 види судинних рослин. Аналіз засвідчив, що основу флори складають види з циркумполярним (22,4%), європейським (22,0%) і євроазіатським (18,9%) типами ареалів.Утворює пухкі клони-поля із середньою щільністю парціальних кущів 45-70 шт./м2, яка мало змінюється за радіусом клону. Парціальний кущ має зазвичай два асимілюючих листки, тривалість життя яких складає 14-16 місяців. Репродуктивне зусилля дорівнювало 17,7-25,6% і було найвищим в асоціації Querceto-Pinetum asarosum. Щільність парціальних кущів в клонах знижується від центру до периферії в 3-4 рази. Репродуктивне зусилля C. pilosa перебувало в амплітуді 7,5-9,8% і було найвищим в асоціації Querceto-Pinetum caricosum (pilosae).При аналізі вікових спектрів враховувалися: лівосторонність, центрованість, бімодальність, правосторонність. Для оцінки загальної віковості популяції використовувався оригінальний індекс віковості Івік. Значення цього індексу більше одиниці означали перевагу в популяції процесів старіння; менше одиниці - процесів відновлення і формування нових парціальних кущів; при Івік. рівному одиниці у популяції спостерігалася рівновага процесів старіння і поява молодих особин.Встановлено залежність віковості популяцій від зімкнутості деревостану і календарного віку лісоутворюючої деревної породи (рис. Таким чином, висловлювана іноді у геоботанічній літературі точка зору про незалежність ярусів в лісових угрупованнях не знайшла підтвердження щодо віковості популяцій рослин ТЧЯ, розвиток цих популяцій залежить від структурних особливостей деревного ярусу.