Головна характеристика організації суспільного виробництва. Сутність та риси натурального господарства: його місце в історичному суспільстві. Особливість домашньої промисловості та ринкової кон’юнктури. Аналіз розвитку ремесла та середньовічного міста.
Аннотация к работе
Історично першою формою економічної організації суспільного виробництва було натуральне виробництво, яке являє собою тип господарства, у якому процес створення матеріальних благ спрямований на задоволення власних потреб виробника. Суспільство у процесі свого розвитку використовувало дві форми виробництва - натуральну і товарну. Характерними рисами натуральної форми виробництва є: економічна замкненість, примітивна техніка і технологія, характер робочої сили, низький рівень спеціалізації і продуктивності праці, звязки між виробництвом та споживанням. Продукт не набуває товарної форми, відтак не стає обєктом купівлі, продажу, а лише існування засобом для виробника. Очевидно, натуральна форма господарства відповідала низькому рівню розвитку виробничого процесу, виробничих відносин і продуктивних сил.Будь-якому виробництву, незалежно від його соціальної форми, притаманні певні ознаки (рис. Історично першою серед загальних економічних форм суспільного виробництва є натуральне виробництво, при якому продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробника, для внутрішньо-господарського споживання [1,с.56]. Воно включає в себе два види (сфери) виробництв: матеріальне та нематеріальне виробництво (рис.1.3). Історично першим виникло натуральне виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробництва, для споживання всередині господарства, що їх виробило. Виробничі відносини у натуральному господарстві не уречевлюються, тому виступають як відносини між самими людьми, а не між продуктами їхньої праці.2) кожне натуральне господарство намагається виробляти необхідні життєві засоби, тобто фонд життєвих благ для виробника і членів його сімї (рис.2.1). Домашня промисловість являє собою виробництво в сільському господарстві готових продуктів для особистого і виробничого споживання. Домашня промисловість охоплювала такі виробництва, як ковальське, гончарне, ткацьке, столярне. Найбільш ранніми й універсальними видами домашньої промисловості були: обробка дерева, шкір, плетіння корзин, мотузок, виготовлення засобів риболовства, примітивних сільськогосподарських знарядь. Селянська родина займалася землеробством, скотарством і переробкою їх продуктів в готові предмети споживання - обмолотом зерна, випічкою хліба, прядінням, виготовленням льняних і вовняних тканин, дубленням шкір, будівництвом і ремонтом житла і господарських приміщень, виготовленням інструментів і знарядь праці.В історіографії господарство Середньовіччя характеризується такими загальними ознаками: панування приватної власності, основою якої була земля у формі умовно-службового надання, що дало назву системі господарства; монополія феодалів на землю, яка виявлялася у принципі «Немає землі без сеньйора»; умовний характер, ієрархічна структура земельної власності, що грунтувалася на васальних звязках; протиріччя між великою власністю на землю i дрібним селянським виробництвом; особиста, поземельна, судово-адміністративна i військово-політична залежність селянина від землевласника; рентна форма експлуатації феодальне залежного селянства; переважання натурального господарства та другорядна роль обміну;ремісничий цех, торгова гільдія як головні господарські форми. Аграризація економіки зумовила назву Середньовіччя в науковій літературі «аграрна цивілізація». суспільний виробництво господарство промисловість Отже, селяни, втрачаючи землю як власність, зберігали її як умову господарювання. За користування землею, відчуження її селяни платили податки та виконували державні примуси значно менші, ніж селяни сеньйорій. Зберігалися земельна рента (дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю), елементи особистої залежності селян від землевласника.Можна дійти до висновку, що суспільне виробництво є основою життя всієї людської цивілізації. В період свого існування людство використовувало лише дві форми суспільного виробництва: натуральну, товарну. Першою формою організації було натуральне виробництво - це тип господарювання у якому процес створення матеріальних благ спрямований на задоволення власних потреб виробника. Натуральна форма господарства відповідала низькому рівню розвитку способу виробництва, його продуктивних сил і виробничих відносин. Домашня промисловість завжди зберігається там де є виробництво у сільському господарстві призначене для споживання.