Зміни структурних компонентів м"язово-венозної помпи гомілки в залежності від віку та статі. Адаптаційно-компенсаторні процеси в м"язах та судинах гомілки. Прогнозування різних видів дисфункціональних пошкоджень при хронічній венозній недостатності.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукВраховуючи те, що питання про морфологічні зміни в структурах мязово-венозних помп нижньої кінцівки вивчені недостатньо, а наявні дослідження мають суперечливості та не дають відповіді на поставлені питання, ці зміни стали предметом нашого дисертаційного дослідження. Мета дослідження: визначити особливості структури мікроциркуляторного русла, внутрішньомязових вен, мязового компоненту мязово-венозної помпи гомілки з урахуванням вікових змін, статі та ступеню хронічної венозної недостатності. Провести порівняльну характеристику морфологічних змін структурних компонентів мязово-венозної помпи гомілки при різних ступенях хронічної венозної недостатності та осіб різного віку та статі. Методи дослідження: для проведення адекватної оцінки мікроциркуляторного русла, внутрішньомязових вен, мязового компоненту мязово-венозної помпи гомілки були використані морфологічні (мікроскопічний, морфометричний, електрономікроскопічний), математичний методи, які дозволили встановити структурні зміни в цих елементах та розробити інтегральний показник стану мязово-венозної помпи гомілки залежності від вікових змін, та при розвитку хронічної венозної недостатності у хворих. Розробка комплексного методу критеріальної оцінки стану структурних компонентів мязово-венозної помпи гомілки, а також урахування виявлених відомостей про їх мікро-, ультраструктурні зміни в залежності від віку та ступеню важкості хронічної венозної недостатності може бути використано для розробки прогностичних критеріїв виникнення та розвитку хронічної венозної недостатності, а також удосконалення методів профілактики, діагностування та лікування хронічної венозної недостатності нижньої кінцівки.Матеріал розподіляли за наступними віковими групами: 1 група (перший зрілий вік - 21-35 років для жінок, та 22 - 36 для чоловіків) - 18 осіб, 2 група (другий зрілий та похилий вік 36 - 75 років) - 16 осіб, третя група (старечий вік після 75 років) - 16 осіб. Ці групи поділялися за статтю: перша група - 10 чоловіків, 8 жінок; друга група - 8 чоловіків, 8 жінок; третя група - 8 чоловіків, 8 жінок. При морфологічному дослідженні визначали товщину стінки середньої оболонки внутрішньомязових вен, ширину та форму їх просвіту, ширину та товщину мязової оболонки, а також діаметр просвіту артерій, які вони супроводжують, діаметр збираючих мязових венул та артеріол, які їм відповідають; склад стінки вен та венул; товщину та форму мязових волокон, їх взаєморозташування, кількість капілярів в ендомізії в переліку на одне мязове волокно; ступінь виразності й поширеність компенсаторно-пристосовуючих та патологічних процесів (вираженість поперечної посмугованості, дистрофічні та некротичні зміни в мязових волокнах, ознаки їх регенерації, фіброз та стан еластичного каркасу стінок внутрішньомязових вен, судин мікроциркуляторного русла, ендо - та перемізію, наявність ознак запальної реакції та її наслідків) також оцінювали напівкількісно, тобто - за субєктивною шкалою оцінок (Автандилов Г.Г., 1980, 1984; Ташкэ К., 1980). В групі першого зрілого віку були встановлені параметри внутрішньомязових вен малого калібру: діаметр просвіту судини - 429,75 ± 20,00 мкм, товщина мязової оболонки - 55,5±2,9 мкм, індекс Керногана для внутрішньомязових вен склав 0,130 ± 0,013. Також нами описані та запропоновані варіанти взаєморозташування внутрішньомязових вен по відношенню до відповідної артерії: в першому варіанті вена проходить біля артерії на близькій відстані, т.ч. що проміжок між ними дорівнює або менший за діаметр артерії; в другому варіанті відстань між судинами перевищує діаметр артерії.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає в морфологічній оцінці стану внутрішньомязових вен литкового мязу, мікроциркуляторного русла та їх змін з урахуванням вікових змін, статі та ступеню хронічної венозної недостатності. Перебудова структурних компонентів мязово-венозної помпи гомілки зі зростанням вікового цензу незалежно від статі характеризується: прогресуючим збільшенням діаметру просвіту та витонченням стінки венул литкового мязу; компенсаторною гіпертрофією мязової оболонки з гіперплазією еластичних волокон та формуванням внутрішньої еластичної мембрани у внутрішньомязових венах малого калібру. Аналіз морфологічних змін литкового мязу показав, що зі збільшенням віку незалежно від статі відбувається зменшення товщини мязових волокон (як поодиноких, так і в складі цілих пучків), збільшується кількість фрагментованих волокон (у тому числі з опосередкованим заміщенням фіброзною тканиною), булавоподібно потовщених волокон з невизначеною поперечною посмугованістю, поодиноких волокон з фібрилярним або дископодібним розщепленням, появляється опосередкований зернистий розпад, дископодібний некроз на різних його стадіях.