Мовознавство як системний і когнітивний підходи до вивчення функцій мовних одиниць. Лексико-семантичний рівень. Розвитком теоретичної думки. Варіанти в мікросистемі багатозначного слова. Класики української літератури: Шевченко, Франко, Леся Українка.
Аннотация к работе
Національна академія наук УкраїниАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано у відділі стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України мовознавство лексика література Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Єрмоленко Світлана Яківна, зав. відділу стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України Офіційні опоненти: доктор філологічних наук Мойсієнко Анатолій Кирилович, професор кафедри сучасної української мови Київського університету імені Тараса Шевченка кандидат філологічних наук Козловська Лариса Степанівна, доцент кафедри української та російської мов Київського національного економічного університету Захист відбудеться “22” березня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.173.01 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Інституті української мови НАН України (01001, м.Вивчення функцій лексеми мова, слово, думка, дума, пісня у текстах Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка дає змогу розкрити тенденції формування поетичної фразеології, встановити звязок між загальномовним та ідіолектним словником. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше досліджено семантичну структуру багатозначних іменників мова, слово, дума, думка, пісня, які входять до складу лексико-семантичного поля “мова-слово”, здійснено типологічне зіставлення відповідних тлумачень слова у загальномовному та індивідуально-авторському словниках, виявлено текстові значення досліджуваних слів. Через семи, що є опорними для обох лексем слово, мова, багатозначні слова пісня, дума співвідносяться з лексемою мова, перехрещуються з її семантичним полем, опорною семою якого є “висловлювання думки, здатність людини говорити і створювати тексти”. Образне бачення Шевченка виявляється через призму слів-понять слово i думка, слово i мова, пісня i дума, мова i думка. Полюга, Львів,1990), кількість уживань лексем слово - 1560, мова - 171, думка, дума - 503, дума (“пісня”) - 4, пісня - 413, тобто кількість слововживань лексеми слово утричі перевищує уживання лексем думка (дума) і пісня.