Визначення поняття фінансово-правових норм, розкриття їх специфічних ознак та видів. Наведення особливостей застосування фінансово-правових норм і їх дотримання суб’єктами. Характеристика їх структурних елементів: гіпотези, диспозиції і санкції.
Аннотация к работе
Відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави, регулюються нормами фінансового права. Як і норми всіх інших галузей права, це писані правила поведінки, які встановлюються державою у суворо визначеному порядку і формі та вводяться в дію в точно встановлений законодавцем термін. Фінансово-правові норми визначають права і обовязки учасників фінансових відносин, обставини, за яких вони стають носіями прав і обовязків, і передбачають відповідальність за виконання приписів держави. Норми фінансового права, як і будь-якої іншої галузі права, є загальнообовязковими правилами поведінки субєктів суспільних відносин, що встановлені державою і забезпечені її примусовою силою, тому їм властиві загальні риси правової норми, а саме: вони є правилом поведінки субєктів, владним приписом держави і мають регулятивний, формально визначений і загальнообовязковий характер. Ці правила виявляються в наданні субєктам таких відносин субєктивних юридичних прав та обовязків, здійснення яких забезпечує планомірну мобілізацію, розподіл та витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів фінансових ресурсів відповідно до потреб та інтересів держави й суспільства.Фінансова діяльність держави, органів місцевого самоврядування може здійснюватися лише на основі певних правил, що покликані регулювати таку діяльність, - фінансово-правових норм. Фінансово-правова норма (норма фінансового права) - установлене чи санкціоноване органами державної влади, місцевогосамоврядування та забезпечене силою державного примусу загальнообовязкове формально визначене правило поведінки учасників фінансових правовідносин, що виникають з приводу мобілізації, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів коштів, виражене у категоричній формі, яке закріплює субєктивні права і юридичні обовязки учасників цих відносин. Зміст фінансово-правових норм складають правила поведінки в суспільних відносинах, що виникають у процесі фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Ці правила полягають у наданні учасникам зазначених правовідносин таких юридичних прав і покладанні на них таких юридичних обовязків, здійснення яких дозволить забезпечити планомірне утворення і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів держави та органів місцевого самоврядування відповідно до покладеним на них завдань у певний проміжок часу, виходячи із політики соціально-економічного розвитку держави. Фінансово-правова норма, як і будь-яка інша правова норма, це: - правило, що має загальнообовязковий характер: воно вказує, яким чином, в якому напрямі, протягом якого часу і на якій території необхідно тому чи іншому субєкту діяти, приписує правильний з точки зору суспільства і тому обовязковий для конкретного індивіда спосіб дій.За змістом фінансові правовідносини дуже різноманітні Так, вони можуть бути класифіковані залежно як від загальноправових характеристик (наприклад, від функцій права, особливостей засобу індивідуалізації субєктів відносин), так і залежно від їх галузевої специфіки, а саме: 1) структури фінансової системи держави; За предметом (змістом) правового регулювання: - норми, які визначають бюджетну систему; За конкретизацією правового припису фінансово-правової норми: - норми загального змісту, які встановлюють вихідні принципи та основи фінансово-правового регулювання і поширюються на всіх субєктів фінансового права (норми визначення (дефініції), установчі (відправні) норми, норми-принципи, норми-цілі); Норми з обмеженим терміном дії застосовуються у тих випадках, коли замість одного правового акта обовязково повинен бути прийнятий інший або коли такийакт прийнято, але ряд положень його не може бути негайно реалізовано. Фінансово-правовим процесуальним нормам властиві певні особливості, що проявляються у їх змісті, у цільовому призначенні, специфічних функціях, характері приписів, що в них містяться, у структурі побудови, у формах вираження: а) вони мають особливий юридичний зміст: предметом їх регулювання у фінансовому праві є відносини, що складаються у процесі організаційно-правових форм діяльності із застосуванням матеріальних норм фінансового права;Відповідно до цих завдань будується структура фінансово-правових норм, як і норм інших галузей права, у вигляді трьох структурних елементів, що дістали у правовій науці назви диспозиції, гіпотези та санкції. Гіпотеза фінансово-правової норми визначає умови дії фінансово-правової норми - обставини, за наявності яких у учасників фінансових правовідносин можуть виникнути передбачені фінансово-правовою нормою права і обовязки у галузі фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування. Гіпотеза фінансово-правової норми визначає межі дії тих субєктів фінансових правовідносин, яких диспозиція наділяє певними правами і обовязками. Тобто, гіпотеза фінансово-правової норми визначає умови, за наявності яких юридична чи фізична особа стає платником цього податку.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. РОЗДІЛ 1ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВО-ПРАВОВИХ НОРМ
1.1 Поняття та особливості фінансово-правових норм