Стронгілятози травного тракту великої рогатої худоби в умовах Лісостепу України (епізоотологія, патогенез та випробування антгельмінтиків) - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК СТРОНГІЛЯТОЗИ ТРАВНОГО ТРАКТУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ (ЕПІЗООТОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ ТА ВИПРОБУВАННЯ АНТГЕЛЬМІНТИКІВ)Науковий керівник кандидат ветеринарних наук, доцент Пономаренко Володимир Якович, Харківський зооветеринарний інститут, доцент кафедри паразитології Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент РАСГН, Микитюк Володимир Васильович, Бєлгородська сільськогосподарська академія, завідувач кафедри паразитології, епізоотології та ветсанекспертизи кандидат ветеринарних наук, доцент Дахно Галина Пилипівна, Сумський ДАУ, доцент кафедри терапії, фармакології та клінічної діагностики Захист відбудеться “1_” __березня_________ 2001 р. о __13_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 при Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою 61023, Харків, вул.Останні дослідження по вивченню видового складу збудників стронгілятозної інвазії шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби, їх розповсюдження, морфологічних особливостей інвазійних личинок та строків їх розвитку на території Лісостепу України були проведені у 1975 році Трачом В.Н. Для дегельмінтизації великої рогатої худоби при стронгілятозах шлунково-кишкового тракту рекомендовано багато антгельмінтиків, але не всі вони ефективні і задовольняють потреби лікарів ветеринарної медицини. У звязку із викладеним, з науково-практичної точки зору, важливим залишається зясування видового складу масових збудників стронгілятозів великої рогатої худоби в умовах Лісостепу України, встановлення морфо-біологічних особливостей інвазійних стадій та строків їх розвитку в залежності від кліматичних умов. Головною метою наших досліджень було: в умовах Лісостепової зони України на основі даних, отриманих при вивченні епізоотології стронгілятозів травного тракту великої рогатої худоби, зясуванні патогенної дії збудників цих гельмінтозів на гематологічний статус і основні показники природної резистентності організму, з врахуванням особливостей хазяїно-паразитних відносин, при застосуванні нових ефективних антгельмінтиків, випробуваних в виробництві, розробити науковообгрунтовану систему профілактично-лікувальних заходів при цьому комплексі гельмінтозів. Вперше були одержані дані про видовий склад масових збудників стронгілятозної інвазії травного тракту різновікових груп великої рогатої худоби Лісостепової зони України (Харківська область), зясовані морфологічні особливості інвазійних личинок цих видів стронгілят, строки розвитку і виживання личинок в умовах пасовищ Харківського району у 1998-1999 рр. Встановлені зміни гематологічних показників, лізоцимної, бактерицидної активності сироватки крові, імуноглобулінових фракцій M і G інвазованих та інтактних тварин.Період культивування цих личинок склав 15-18 днів. Найбільшими з трихостронгілід були личинки нематодирусів-1,3-2,2 мм довжиною з чітко диференційованими клітинами кишечника трикутно-трапецієвидної форми в кількості 8, розташованих в один ряд. Таким чином, в результаті культивування личинок стронгілят до інвазійної стадії, вивчення їх морфологічних особливостей, виявлено 6 родів стронгілят. При гельмінтологічному розтині 5-ти тварин у 2-х господарствах з проведенням досліджень по визначенню видового складу статевозрілих видів стронгілят травного тракту великої рогатої худоби встановлено 8 масових видів з підрахунком середньої кількості виявлених екземплярів кожного виду та відсотковому співвідношенні збудників, які наведені нижче: 1. Гельмінтозна ситуація в 1998 р. на обстежених фермах по стронгілятозній інвазії шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби мала певну закономірність (табл.Стронгілятози шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби широко розповсюджені в колективних господарствах Лісостепу України і протікають у вигляді змішаної гельмінтозної інвазії. Стронгілятозна інвазія негативно впливає на організм спонтанно інвазованих тварин: викликає зміни гематологічного статусу та показників резистентності організму. При гельмінтологічному розтині шлунково-кишкового тракту встановлено слідуючий видовий склад масових збудників: N.helvetianus-36,5%, C.oncophora-22,1, С.punctata-8,4, Tr.axei-12,8, Tr.colubriformis-4,7, O.ostertagi (1999 р.)-12,9, Oes.radiatum-1,6, B.phlebotomum - 1,0%. У молодняка 3-5 місячного віку у вересні встановлена низька ЕІ-10-36%, у тварин 6-8-10-місячного віку з більш тривалим використанням несприятливих пасовищ ЕІ склала від 20-22 до 70-80%. Більш висока інтенсивність інвазії спостерігалася у 1998 р. у молодняка 1-2,5 річного віку - 1100-1300, у корів 3-4 річного віку - 600-1200 яєць у 1 г фекалій.