Аналіз проблематики строку утримання під вартою під час судового розгляду. Підтвердження існування ризиків, що обумовлюють застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, запровадження законодавчої норми про контроль за його законністю.
При низкой оригинальности работы "Строк тримання під вартою під час судового розгляду: законодавчі гарантії і практика правозастосуваня", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Національний юридичний університет імені Ярослава МудрогоОсобливість застосування тримання під вартою у судовому провадженні, відповідно до чинного КПК України, полягає в тому, що законодавець не визначив граничний строк такого утримання, натомість зобов’язав суд періодично здійснювати судовий контроль за доцільністю подальшого використання досліджуваного запобіжного заходу. Іншим варіантом визначення тривалості утримання обвинуваченого під вартою в судовому провадженні, який застосовується в практиці закордонних держав, є встановлення періодичності перегляду питання щодо подальшого застосування такого запобіжного заходу, проте без визначення граничного строку (Естонія, Вірменія, Модельний КПК держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав). Зазначимо, що вищевказані зауваження ЄСПЛ значною мірою враховані в чинному КПК України: відповідно до ч.2 ст.331 і ч.1 ст.196 КПК України, суд під час судового розгляду, обираючи чи продовжуючи тримання обвинуваченого під вартою, зобов’язаний в ухвалі про застосування запобіжного заходу зазначити обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України; обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України; а також навести докази, які обґрунтовують такі обставини. Але аналіз вітчизняної судової практики свідчить про те, що національні суди далеко не завжди дотримується вимог чинного КПК України в контексті обґрунтування необхідності тримання обвинуваченого під вартою, а тому рішення ЄСПЛ щодо застосування досліджуваного запобіжного заходу в судовому розгляді відповідно до КПК України 1960 р., по суті, і сьогодні зберігають свою актуальність. Прикладом цього може служити ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 26 грудня 2013 р., в якій суд вказав, що, перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу (прокурор просив продовжити запобіжний захід без наведення аргументації такої позиції, обвинувачений, Особа 1, не заперечував проти продовження запобіжного заходу Д. К.), вважає, що запобіжний захід у виді взяття під варту Особи 1 має бути продовженим до двох місяців [6].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
