Уточнення літофаціальних і біостратиграфічних критеріїв розчленування карбону. Реконструкція основних рис карбонатного осадонакопичення у кам’яновугільному періоді. Виявлення найважливіших літостратиграфічних закономірностей поширення корисних копалин.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаНауковий консультант: доктор геологічних наук, професор Михайлов Володимир Альбертович, завідувач кафедри геології родовищ корисних копалин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Офіційні опоненти: доктор геологічних наук, старший науковий співробітник Полєтаєв Владислав Інокентійович, Інститут геологічних наук НАН України, завідувач відділу палеонтології і стратиграфії палеозойських відкладів доктор геолого-мінералогічних наук, професор Лещух Роман Йосипович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри історичної геології та палеонтології доктор геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник Гулій Василь Миколайович, Український державний геологорозвідувальний інститут (УКРДГРІ),завідувач сектору методики прогнозу та пошуків корисних копалин і апробації ресурсів Захист відбудеться 08.12.2009 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.32 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м.Це обумовлює необхідність подальшого всебічного вивчення карбону, яке включає насамперед літостратиграфічні та біостратиграфічні дослідження. Недостатньо вивчені регіональні закономірності стратиграфічного та латерального поширення органогенних споруд, стратиграфічні перерви та незгідності окремих інтервалів розрізів, неоднозначно трактуються вік та походження кременистих порід середньої частини візейських відкладів. Робота виконувалась у рамках держбюджетних тем „Розробка новітніх технологій петролого-геохімічного, петрофізичного, структурно-тектонічного та біостратиграфічного моделювання еволюції геологічних формацій з метою оцінки перспектив їх рудоносності та гідрогеологічних і інженерно-геологічних досліджень при вирішенні питань раціонального використання корисних копалин” (№ ДР 0104U006957); „Розробка моделей різномасштабних геологічних систем на базі новітніх технологій як теоретичної основи забезпечення приросту запасів корисних копалин та їх раціонального використання” (№ ДР 0106U005854); госпдоговірних тем „Вивчення камяновугільної системи регіонів України з метою удосконалення стратиграфічних схем та пошуків корисних копалин” (№ ДР 0106U005494); „Вивчення камяновугільної системи західних регіонів України з метою удосконалення стратиграфічних схем та пошуків корисних копалин” (№ ДР 0107U004122); „Вивчення камяновугільної системи Дніпровсько-Донецької западини, Львівського палеозойського прогину та інших регіонів з метою удосконалення стратиграфічних схем” (№ ДР 0108U007056); „Вивчення камяновугільної системи південних регіонів України з метою удосконалення стратиграфічних схем та пошуків корисних копалин” (№ ДР 0101U007762); „Визначення пріоритетних нафтогазоперспективних площ та обєктів в межах північних окраїн Донбасу”(№ ДР У-05-117/8). Удосконалено систему основних літостратиграфічних факторів контролю зруденіння та нафтогазоносності карбону України, найважливішими елементами якої є: стратиграфічні перерви і незгідності, що розміщуються у пограничних девонсько-камяновугільних, турнейсько-візейських, нижньо-верхньовізейських, серпуховсько-башкирських відкладах; товщі бітумінозних глинисто-карбонатних і кременисто-карбонатних утворень базаліївської (верхня частина), докучаєвської та стильської світ; органогенні споруди різних стратиграфічних рівнів (верхньотурнейські, нижньовізейські, верхньовізейські, верхньосерпуховські, нижньобашкирські, нижньомосковські та гжельські). Особистий внесок здобувача в інших опублікованих разом із співавторами роботах полягає у вивченні та аналізі кнідарій [1, 5, 9], визначенні на цій підставі віку порід [20, 42], реконструкції умов осадонакопичення в карбоні [36, 39, 44], вивченні керну свердловин [40], геологічній інтерпретації геофізичних матеріалів [4, 6, 12, 43].У третьому періоді (1945-1970 рр.) розпочато комплексні палеонтолого-стратиграфічні дослідження, які охопили не тільки карбон Відкритого Донбасу, але й його західне продовження, північні окраїни, Воронезьку антеклізу, ДДЗ, ЛВБ, Придобрудзький прогин. Результати вивчення карбону регіонів України на середину 60-х років XX ст. були зведені у томі «Карбон» серії «Стратиграфія України» (1969). У проведених попередниками дослідженнях ці викопні рештки як індикатори давніх обстановок седиментації використовувались обмежено, залишався мало відомим подійний аспект розвитку цих організмів, що завадило ефективнішому їх використанню для удосконалення регіональних стратиграфічних схем карбону. Тут камяновугільні відклади незгідно залягають на новотроїцькій серії девону, у складі якої виділяють переважно вулканогенну мафхаїнську (зона C1ta1) і вапнякову (з прошарком оолітових залізняків) порфіритовську (зона C1ta2) світи.