Динаміка типів конкуренції на ринках основних видів сільськогосподарської продукції, ступінь монополізації та інтенсивність боротьби, інструменти досягнення переваг. Пропозиції щодо вдосконалення державної політики по формуванню конкурентного середовища.
Аннотация к работе
Стратегія забезпечення конкурентоспроможності підприємств аграрного сектора економікиПодальший розвиток ринкових відносин і механізмів регулювання діяльності підприємств потребують фундаментальних досліджень проблем конкуренції та конкурентоспроможності в аграрному секторі економіки. Конкурентні відносини поряд з державним регулюванням здатні забезпечити сталий розвиток аграрної сфери, не допустити дискримінації сільськогосподарських підприємств у розподілі прибутків з боку переробної галузі та торгівлі та забезпечити норму прибутку, що відповідає її рівню в інших галузях народного господарства. Рівень конкурентоспроможності вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників на світовому ринку відносно невисокий через незадовільний стан матеріально-технічного забезпечення, використання застарілих витратних технологій, неврегульованість механізму кредитування, відсутність досвіду у більшості підприємств вести жорстку конкурентну боротьбу, що в разі відкритості економіки може підірвати продовольчу й економічну безпеку держави. Мета дослідження обумовила необхідність вирішення таких задач: - виявити специфічні прояви конкуренції на сучасному аграрному ринку та оцінити фактори зовнішнього середовища підприємства, які впливають на характер конкурентних відносин між сільськогосподарськими підприємствами; Для реалізації поставлених у дисертаційній роботі задач були використані такі методи і методики: монографічний - при вивченні й аналізі наукової літератури з досліджуваної теми; абстрактно-логічний - при встановленні взаємозвязків між обєктами конкурентоспроможності товару, підприємства, галузі і країни; методи економічного аналізу - при дослідженні характеру конкурентного середовища, визначенні потенційної та поточної конкурентоспроможності; кореляційно-регресивний - при зясуванні міри впливу та тісноти звязку факторних ознак і конкурентоспроможності підприємства; графічний - при розробці схем розподілу окремих показників, якісних характеристик, алгоритмів досягнення кінцевого результату; оптимізаційно-імітаційний - при виборі та формуванні алгоритму забезпечення конкурентоспроможності окремо для кожного сільськогосподарського підприємства.У першому розділі «Теоретичні та методологічні основи формування конкурентоспроможності підприємств в аграрній сфері» розглянуто історію виникнення та теоретичні основи функціонування конкуренції, визначено її специфічний прояв в аграрній сфері, доповнено і розширено поняття конкурентного середовища підприємства, розкрито сутність, визначено фактори конкурентоспроможності підприємства та конкурентоспроможності продукції в аграрній сфері економіки на сучасному етапі розвитку. Під конкурентним середовищем слід розуміти сукупність ринкових умов і факторів, що визначають функціонування та відносини у процесі конкуренції підприємств, які виробляють однорідну продукцію, використовують однотипні сировину й матеріали, а також мають одне коло споживачів. Типове конкурентне середовище підприємств аграрного сектора економіки зумовлюється специфікою діяльності сільськогосподарських підприємств і складається із таких структурних елементів: конкурентне середовище на ринку засобів сільськогосподарського виробництва і виробничих ресурсів, конкурентне середовище на ринку готової продукції та послуг, конкурентне середовище на ринку праці, конкурентне середовище на ринку інформаційно-консультаційних послуг, конкурентне середовище на фінансово-кредитному ринку. Інтегральним показником, який визначає ефективність діяльності підприємства в конкурентному середовищі, є конкурентоспроможність. До факторів конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств відносяться: продуктивність сільськогосподарських угідь; чисельність працівників, зайнятих у сільському господарстві; фондоозброєність; фондозабезпеченість; енергоозброєність; енергозабезпеченість; продуктивність праці; витрати виробництва; рівень виробництва валової продукції сільського господарства; рівень прибутковості виробництва, співвідношення якісних і цінових факторів продукції, яка виробляється підприємством; фінансово-економічні, організаційні, маркетингові та інші фактори.