Вивчення теоретичних аспектів формування стратегії розвитку спільних підприємств. Аналіз системи стратегічного управління ТОВ СП "Кераміка". Удосконалення стратегії розвитку ТОВ "Кераміка" та підвищення її ефективності.
Аннотация к работе
Стратегія розвитку СП Кераміка на ринку України. Вивчення теоретичних аспектів формування стратегії розвитку спільних підприємств 6 1.1 Передумови активізації розвитку спільного підприємництва в Україні 6 1.2 Вибір стратегії розвитку спільних підприємств 14 1.3 Підходи до економічної оцінки результативності спільної підприємницької діяльності 21 Висновки до розділу 1 27 Розділ 2. Аналіз системи стратегічного управління ТОВ СП „Кераміка” 29 2.2 Діагностика впливу зовнішнього середовища на функціонування СП 39 Висновки до розділу 2 69 Розділ 3. Удосконалення стратегії розвитку ТОВ „Кераміка” та підвищення її ефективності 71 3.1 Оцінка готовності підприємства до реалізації стратегії розвитку 71 3.2 Обґрунтування заходів і розрахунок бюджету по удосконалюванню управління маркетинговою діяльністю ТОВ „Кераміка” 77 Висновок до розділу 3 83 Висновок 85 Список використаної літератури 89 Вступ На сучасному етапі розвитку з усіх видів спільного підприємництва основним джерелом надходження іноземних інвестицій в нашій країні виступають спільні підприємства. Створення сприятливого інвестиційного клімату в державі, галузі, регіоні або в окремій фірмі повязано з чітким регулюванням інвестиційної діяльності. Залучення в широких масштабах іноземних інвестицій в українську економіку переслідує довготривалі стратегічні цілі створення цивілізованого, соціально орієнтованого суспільства, що характеризується високою якістю життя населення, в основі якого лежить економіка, що передбачає не тільки спільне ефективне функціонування різних форм власності, але і інтернаціоналізацію ринку товарів, робочої сили і капіталу. В даній роботі досліджуються особливості стратегії розвитку спільного підприємства з іноземною інвестицією в Україні, використовуючи як приклад українсько-німецьке спільне підприємство “Кераміка”, яке спеціалізується на виробництві керамічної плитки. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань: 1. Дослідити особливості інвестиційних стратегій спільних підприємств та визначення ефективності їх діяльності; 3. Сформувати рекомендації щодо можливості покращення стратегії досліджуваного спільного підприємства Об’єктом магістерської роботи виступає господарська діяльність спільних підприємств. В процесі підготовки випускної роботи автором було використано такі методи та прийоми наукового дослідження як: історичний метод, який використовувався при вивченні етапів розвитку та становлення спільних підприємств в Україні; статистико-економічний метод, що використовувався при оцінці економічної складової стратегії спільного підприємства; розрахунково-конструктивний метод, що використовувався для розрахунку необхідного обсягу фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності спільного підприємства, спеціальні методи економічного та управлінського аналізу. Другий, аналітичний розділ, присвячено дослідженню особливостей господарської діяльності досліджуваного підприємства. Вивчення теоретичних аспектів формування стратегії розвитку спільних підприємств 1.1 Передумови активізації розвитку спільного підприємництва в Україні Загальною економічною основою розвитку спільного підприємництва насамперед є транснаціоналізація виробництва та обігу, глобалізація господарських процесів. Завдяки їм створюються необхідні економічні передумови виникнення спільних підприємств, вільних економічних зон, інших форм спільної діяльності різних держав, підприємств, корпорацій, фірм. Спільне підприємництво є однією з форм реалізації суперечливого процесу інтернаціоналізації виробництва та обігу. В межах спільного підприємництва проходить становлення міжнародних форм виробництва шляхом обєднання в єдиному виробничому процесі інтернаціональних за своїм характером факторів робочої сили, засобів виробництва, інформаційних та інших ресурсів, які забезпечують процес відтворення [19, c.72]. У колишньому СРСР перший досвід створення та діяльності спільних підприємств відноситься до часів НЕПу. На такій основі створювались і діяли змішані товариства Монголвовна, Радмонголметал, Монголбанк, Монголнафта та інші. Спільні підприємства характеризуються принаймні трьома головними відмітними ознаками: спільним майном, спільним управлінням та спільним розподілом прибутку й ризику. Безпосередні мотиви і фактори, що спонукають до створення спільних підприємств зводяться до таких [38, c.241]: · скорочення обсягу капітальних витрат і ризику при створенні спільних потужностей; · доступ до новітньої технології і передових методів управління; · проникнення і закріплення на новому географічному ринку; · економія на масштабах виробництва; · використання збутової мережі партнера й відомих у світі торгових марок; · мобілізація додаткових фінансових ресурсів; · диверсифікація виробництва, вступ у нову сферу діяльності; · зниження витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; · придбання виробничої бази або джерел сировини; · розширення каналів торгівлі, підвищення ефективності існуючого маркетингу та виробництва; · викори