Теоретичні та організаційно-економічні підходи щодо формування, функціонування та розвитку регіонального аграрного ринку. Аналіз його стану у Сумській області. Впровадження нових механізмів взаємовідносин між його учасниками в нових умовах господарювання.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України. Науковий керівник: Брюховецький Іван Миколайович, кандидат економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри організації с. Офіційні опоненти: Підлісецький Гліб Макарович, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН, Інститут аграрної економіки УААН, завідувач відділу цін на матеріальні ресурси та робочу силу, м. Шиян Віктор Йосипович, кандидат економічних наук, професор, Харківський національний аграрний університет ім. Захист дисертації відбудеться "10" жовтня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському національному аграрному університеті ім.Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" визначив ці напрями роботи найбільш важливими в сучасних умовах формування ринку. Наукове обґрунтування програм і інструментів формування аграрних ринків та їх інфраструктури сприятиме посиленню ролі регіонів в управлінні економікою та розвитку інтеграційних звязків горизонтального і вертикального типу між регіонами і державою, а також зміцнить тенденції сталого розвитку агропромислових комплексів регіонів. Більшість сучасних наукових розробок теоретичного і практичного характеру, що стосується розвитку аграрного ринку та формування його інфраструктури, містять в собі загальні методологічні положення про окремі складові та механізми аграрного ринку, дослідження кількісних характеристик підкомплексів аграрного ринку та прогнозування їх конюнктури, обґрунтування політики щодо розвитку аграрного ринку на загальнодержавному рівні, але вони майже не торкаються регіональних аспектів розвитку аграрного ринку та його інфраструктури. Досить обґрунтовані дослідження з питань формування механізмів аграрного ринку та трансформації діючої системи аграрного ринку в більш сучасну цивілізовану модель, яка враховує тенденції глобалізації ринків та розвиток світового сільського господарства, містяться в наукових працях Білоруса О. Інформаційною базою дослідження послужили відповідні Закони України та Укази Президента України щодо розвитку та функціонування аграрного ринку; нормативні акти Сумської обласної державної адміністрації стосовно розробки програм розвитку регіонального аграрного ринку та інформатизації АПК регіону; статистичні дані Міністерства аграрної політики України, Держкомстату, Сумського обласного статистичного управління; зведені звіти про діяльність сільгосппідприємств Сумської області; літературні джерела, що містять інформацію з досліджуваних проблем тощо.У першому розділі - Методологічні аспекти формування і функціонування регіонального аграрного ринку та інфраструктури його обслуговування - теоретично обґрунтовано, що регіональний аграрний ринок - це ринок сільськогосподарської продукції, обмежений певною територією; його необхідно розглядати як сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійснюється реалізація товарної сільськогосподарської продукції і остаточно виражається суспільний характер праці, що у ній міститься. Формування регіональних аграрних ринків повинно базуватися на наступних принципах: прозорість; створення розвиненої інфраструктурної мережі; впровадження механізмів щодо забезпечення ефективного підвищення доходів учасників ринку; створення інформаційної системи регіонального аграрного ринку; недопущення несумлінної конкуренції; збільшення фінансових ресурсів, що спрямовуються на кредитування підприємств агропромислового комплексу; здійснення контролю за прозорістю ринку та паритетом цін тощо. Серед дослідників не має єдиної думки щодо терміну "інфраструктура" ринку, тому в дослідженні розглядаються різні думки щодо цього і зроблено висновок про те, що інфраструктуру слід визначити як взаємозалежну систему організацій, що обслуговують потоки товарів, продукції, послуг, цінних паперів, робочої сили, які переміщаються в межах ринкового простору, і забезпечують формування і функціонування ефективного конкурентного ринку. Оцінка розвитку елементів інфраструктури дозволила зробити наступні висновки: розвиток інфраструктури аграрного ринку регіонів не набув достатнього рівня; це є однією з причин економічної кризи, яку переживає аграрний сектор в даний час; позиція держави щодо інфраструктурного забезпечення аграрного ринку стала більш активною, але ця активність не супроводжується зростанням обсягів інвестицій в перебудову інфраструктури; переважна частина складових інфраструктури аграрного ринків перебуває в стадії початкового розвитку; найбільш слабким ланцюгом в інфраструктурі аграрного ринку є оптові та оптово-продовольчі ринки.